У психології та соціології проблема становлення людини, з якою пов’язують етапи її дорослішання, є дуже важливою. Поділ понять індивіда й особистості є наріжним каменем оцінки діяльності персони. Люди не тільки народжуються унікальними, а й стають неповторними в процесі життя. На питання «чого ти домігся?» Практично кожна людина відповідає по-різному.
Індивід – це унікальне поєднання людських властивостей, отриманих ним від батьків при народженні і набутих в процесі життя. Для даного поняття характерна цілісність: набір якостей, без яких персона втратить свою ідентичність.
До особливих рис належать наступні деталі, як:
- стать;
- вік;
- зріст і вага;
- характер;
- колір очей;
- форма черепа і багато іншого.
Особистість – це унікальний представник людського роду, який проявив себе в соціально-культурному секторі. Це стійка система рис, що виявляється тільки в процесі життя в суспільстві. Людина, яка перебуває на безлюдному острові, зберігає свою ідентичність, але особистістю стає лише завдяки визнанню інших членів соціуму. Найкраще дана властивість проявляється в культурі індіанців: зробивши значущу дію, людина отримує ім’я, тобто суспільну підтримку.
Кожна людина від природи – індивід, а особистістю вона стає вже в процесі дорослішання і комунікації з іншими людьми.
При цьому збереження генетичного коду людини, його трансляція і розвиток здійснюється по волі природи. А от стати особистістю – може будь-який представник роду людей, навіть якщо він має обмежені можливості:
- відсутні кінцівки;
- внутрішні органи;
- мова;
- слух.
Індивідом можна залишатися незалежно від того, як до персони ставляться оточуючі. А ось визнання та авторитет, характерні для особистості – це ті «медалі», якими може нагородити тільки суспільство. Вирвана з соціуму людина, швидко втрачає свої індивідуальні риси, перестає розуміти інших людей і навіть забуває мову. Водночас потреба в персоналізації і унікальності відноситься до однієї з вищих потреб людини.
Різниця між індивідом і особистістю полягає в наступному:
- Взаємодія з соціумом. Щоб залишатися індивідом, людині досить просто бути собою. А ось особистістю він може стати лише через соціальну взаємодію, яке проявляється або у співпраці, або в протистоянні.
- Достатність. Кожна людина народжується індивідом, а ось особистістю вона стає тільки у процесі свідомого життя.
- Кількість. Індивідів у світі – близько 7 мільярдів, а особистостей, за різними оцінками, від декількох сотень до декількох десятків мільйонів.
- Визнання. Кожна людина є рівним у правах з іншими людьми, тобто його право на індивідуальність – невід’ємно. Однак особистості виражають себе кілька яскравіше, отримуючи певні соціальні привілеї (авторитет, влада, визнання).
- Усвідомленість. Щоб залишатися індивідом, досить просто жити, вписуючись в рамки соціуму або ізолюватись від нього. Шлях до становлення особистості – це усвідомлена дія, доступна лише обраним.