Чим дитина відрізняється від дорослого

Для кожної людини дитинство – своя маленька планета, з якої починається подорож по незвіданій стежці в саме життя. В дорозі з людиною відбуваються дивні метаморфози, і, озираючись назад, вона перестає впізнавати себе в наївному і безпосередньому малюку, наче й не було того часу, коли всі нескінченні «чому?» знаходили зрозумілі відповіді, світ здавався простим, а дерева великими.

Чим же дитина так відрізняється від дорослого, що в її рисах далеко не всі впізнають своє власне відображення?

Дорослі накопичили роки, а разом з ними – досвід і знання, частина яких абсолютно марна і не робить людину щасливою. Доросла людина обтяжена масою справ, турботами про близьких, кар’єрним ростом, прагненням відповідати певному статусу і невтомно трудиться, в поті чола здобуваючи хліб насущний.

Дитина одержує хліб у вигляді бутерброда до сніданку, запиває солодким чаєм і відразу відправляється будувати замки в пісочниці, пускати по калюжах кораблики і займатися іншими, не менш важливими, ніж у дорослих, справами. Найголовніші з них:

  • рости і вчитися;
  • здобувати знання;
  • збирати досвід.

Дітям це вдається без особливих зусиль. Всі вони талановиті від народження і до двох років вже белькочуть на своїй мові, самостійно їдять манну кашу і навіть зав’язують шнурки на черевиках. Дорослі теж вміють це робити. Буває так, що тільки це і вміють, на жаль.

Але, як правило, дорослі опановують і більш складні навички:

  • отримують професію;
  • відточують здатність мислити, аналізувати, висловлювати зрілі судження;
  • можуть переконувати;
  • організовувати і взагалі діяти.

Дорослі можуть нести за все вищеперелічене  повну відповідальність перед совістю і законом.

Для дитини така відповідальність настає з моменту її повноліття. У різних країнах встановлена своя вікова межа, за якою, як прийнято вважати, починається доросле життя.

Це означає, що людина стає повноправним членом суспільства, тобто, в повному обсязі отримує цивільні права, а разом з ними – обов’язки перед:

  • державою;
  • соціальним оточенням;
  • родиною.

Дорослі можуть:

  • одружуватися;
  • на свій розсуд розпоряджатися власним майном;
  • здійснювати фінансові операції;
  • займатися різними видами діяльності;
  • брати участь у суспільно-політичному житті.

Діти не мають таких прав, тому що для них тільки починається період особистісного становлення, вони повністю залежні від опіки батьків і фізично не готові до виконання функцій дорослої людини.

Мабуть, найважливіша з цих функцій – виховання дитини, що має на увазі необхідність створення для неї:

  • здорової моральної атмосферу;
  • розвинути навички соціального спілкування;
  • навчити дотримуватися загальноприйнятих норм поведінки;
  • поважати культурні традиції свого народу.

Дитина не може самостійно осягнути ці складні життєві премудрості, тому отримує їх перші уроки у вигляді казок і батьківських настанов.

Якщо вони не зводяться до добродушного віщання К. Чуковського «Не ходіть, діти, в Африку гуляти», а засновані на прикладі поведінки найближчих людей, результат обов’язково буває позитивним.

Діти копіюють дорослих, наслідуючи їх у всьому, аж до міміки і жестів. Ця особливість допомагає дитині засвоювати не тільки правила хорошого тону, а й правила мови, уроки музики, шкільні предмети, а також домагатися спортивних досягнень в ранньому віці і протистояти шкідливим спокусам в перехідному підлітковому періоді.

Доросла людина вміє керувати своїми емоціями і тримати під контролем власний настрій. Дитина не вміє. Примхи, пустощі, гіперактивність – це дитячі «гріхи», за які карають, позбавляючи задоволень або солодкого.

А між тим, дітям треба й пустувати, і вередувати, і бути солодкоїжкою. Їх нервова система активно розвивається, вимагаючи щоденної порції глюкози і цукрів в обсязі не менше 60 мл. Без солодкого дитина відстає в рості, стає розсіяним, пригніченою або, навпаки, надто збудливою.

Дорослі воліють не солодке, а міцне, щоб знімати стреси, які їх нервова система може не витримати без відповідної розрядки. Більшість дорослих легко прощає собі шкідливі звички і також легко забуває, що діти можуть копіювати їх і в цьому.

Різниця між дітьми і дорослими полягає в наступному:

  • Вік дитини обмежений моментом її народження і часом повноліття. Людина стає дорослою, коли суспільство визнає за нею це право;
  • Дитина, на відміну від дорослого, не може самостійно забезпечити своє існування;
  • Дорослий приймає рішення і бере на себе відповідальність за їх виконання. Дитина не в змозі приймати самостійні рішення;
  • Дорослі займаються серйозними справами. Дитина пізнає світ в іграх;
  • Доросла людина самодостатня. Дитина розвивається, копіюючи дорослих;
  • Дорослі наділені громадянськими правами, а також мають обов’язки перед суспільством і державою. Права дитини визначаються відповідними державними органами та міжнародними організаціями;
  • Один з обов’язків дорослої людини – виховання дитини. У цьому процесі діти теж можуть виступати в ролі вихователів, побічно визначаючи міру особистої відповідальності дорослих за свою поведінку.
Посилання на основну публікацію