Для кожної людини дитинство – своя маленька планета, з якої починається подорож по незвіданій стежці в саме життя. В дорозі з людиною відбуваються дивні метаморфози, і, озираючись назад, вона перестає впізнавати себе в наївному і безпосередньому малюку, наче й не було того часу, коли всі нескінченні «чому?» знаходили зрозумілі відповіді, світ здавався простим, а дерева великими.
Чим же дитина так відрізняється від дорослого, що в її рисах далеко не всі впізнають своє власне відображення?
Дорослі накопичили роки, а разом з ними – досвід і знання, частина яких абсолютно марна і не робить людину щасливою. Доросла людина обтяжена масою справ, турботами про близьких, кар’єрним ростом, прагненням відповідати певному статусу і невтомно трудиться, в поті чола здобуваючи хліб насущний.
Дитина одержує хліб у вигляді бутерброда до сніданку, запиває солодким чаєм і відразу відправляється будувати замки в пісочниці, пускати по калюжах кораблики і займатися іншими, не менш важливими, ніж у дорослих, справами. Найголовніші з них:
- рости і вчитися;
- здобувати знання;
- збирати досвід.
Дітям це вдається без особливих зусиль. Всі вони талановиті від народження і до двох років вже белькочуть на своїй мові, самостійно їдять манну кашу і навіть зав’язують шнурки на черевиках. Дорослі теж вміють це робити. Буває так, що тільки це і вміють, на жаль.
Але, як правило, дорослі опановують і більш складні навички:
- отримують професію;
- відточують здатність мислити, аналізувати, висловлювати зрілі судження;
- можуть переконувати;
- організовувати і взагалі діяти.
Дорослі можуть нести за все вищеперелічене повну відповідальність перед совістю і законом.
Для дитини така відповідальність настає з моменту її повноліття. У різних країнах встановлена своя вікова межа, за якою, як прийнято вважати, починається доросле життя.
Це означає, що людина стає повноправним членом суспільства, тобто, в повному обсязі отримує цивільні права, а разом з ними – обов’язки перед:
- державою;
- соціальним оточенням;
- родиною.
Дорослі можуть:
- одружуватися;
- на свій розсуд розпоряджатися власним майном;
- здійснювати фінансові операції;
- займатися різними видами діяльності;
- брати участь у суспільно-політичному житті.
Діти не мають таких прав, тому що для них тільки починається період особистісного становлення, вони повністю залежні від опіки батьків і фізично не готові до виконання функцій дорослої людини.
Мабуть, найважливіша з цих функцій – виховання дитини, що має на увазі необхідність створення для неї:
- здорової моральної атмосферу;
- розвинути навички соціального спілкування;
- навчити дотримуватися загальноприйнятих норм поведінки;
- поважати культурні традиції свого народу.
Дитина не може самостійно осягнути ці складні життєві премудрості, тому отримує їх перші уроки у вигляді казок і батьківських настанов.
Якщо вони не зводяться до добродушного віщання К. Чуковського «Не ходіть, діти, в Африку гуляти», а засновані на прикладі поведінки найближчих людей, результат обов’язково буває позитивним.
Діти копіюють дорослих, наслідуючи їх у всьому, аж до міміки і жестів. Ця особливість допомагає дитині засвоювати не тільки правила хорошого тону, а й правила мови, уроки музики, шкільні предмети, а також домагатися спортивних досягнень в ранньому віці і протистояти шкідливим спокусам в перехідному підлітковому періоді.
Доросла людина вміє керувати своїми емоціями і тримати під контролем власний настрій. Дитина не вміє. Примхи, пустощі, гіперактивність – це дитячі «гріхи», за які карають, позбавляючи задоволень або солодкого.
А між тим, дітям треба й пустувати, і вередувати, і бути солодкоїжкою. Їх нервова система активно розвивається, вимагаючи щоденної порції глюкози і цукрів в обсязі не менше 60 мл. Без солодкого дитина відстає в рості, стає розсіяним, пригніченою або, навпаки, надто збудливою.
Дорослі воліють не солодке, а міцне, щоб знімати стреси, які їх нервова система може не витримати без відповідної розрядки. Більшість дорослих легко прощає собі шкідливі звички і також легко забуває, що діти можуть копіювати їх і в цьому.
Різниця між дітьми і дорослими полягає в наступному:
- Вік дитини обмежений моментом її народження і часом повноліття. Людина стає дорослою, коли суспільство визнає за нею це право;
- Дитина, на відміну від дорослого, не може самостійно забезпечити своє існування;
- Дорослий приймає рішення і бере на себе відповідальність за їх виконання. Дитина не в змозі приймати самостійні рішення;
- Дорослі займаються серйозними справами. Дитина пізнає світ в іграх;
- Доросла людина самодостатня. Дитина розвивається, копіюючи дорослих;
- Дорослі наділені громадянськими правами, а також мають обов’язки перед суспільством і державою. Права дитини визначаються відповідними державними органами та міжнародними організаціями;
- Один з обов’язків дорослої людини – виховання дитини. У цьому процесі діти теж можуть виступати в ролі вихователів, побічно визначаючи міру особистої відповідальності дорослих за свою поведінку.