Центральні механізми адаптації

Стрес відображає екстрену мобілізацію організму. Однак при тривалих істотних змінах зовнішнього середовища цього буває недостатньо. Колишні програми, що забезпечують шаблони сприйняття і переробки інформації виявляються недієвими, тоді включаються процеси зміни програм психофізіологічного регулювання життєдіяльності (рис. 3.8). Таким чином, механізми стресу лежать в основі будь-яких адаптивних перебудов, але не кожна стресова ситуація супроводжується адаптивними перебудовами. Системний принцип адаптивного реагування припускає, що всі види пристосувальної діяльності фізіологічних систем і цілісного організму відбуваються за допомогою ієрархічно організованих динамічних об’єднань, що включають окремі елементи одного або різних органів.

У ранні терміни адаптації (2, 3, 4 дні) до раптової зміни клімато-географічних умов на тлі різко виражених проявів стресу точність відтворення емоційної і нейтральної інформації змінюється. Виявлено протифазні зрушення пригадування емоціогенних (тобто породжує емоційну реакцію) і нейтральних стимулів. Відзначається виражене поліпшення запам’ятовування емоційних стимулів і погіршення пам’яті на нейтральні подразники. Це відноситься до самим різним впливам: гудкам, супроводжуваним ударом електричного струму, і словами, відібраним експертами як емоційні. Відмінності полягають лише в величинах відносних змін. Поліпшення запам’ятовування емоціогенних слів відбувається на 40-50%, а первосігнальние стимулів (гудки, супроводжувані неуникаючі ударом струму) – в два рази (рис. 3.9)
У більш пізні терміни (11-й – 19-21 й дні) перебування в нових умовах виявлені протилежні зміни. Запам’ятовування емоційної інформації відбувається також, як в нормі, тоді як відтворення нейтральної інформації істотно поліпшується. Більше того, точність відтворення звуків, неподкрепляемих ударами струму поліпшується в 5раз, а пригадування нейтральних слів – в 4-10 разів (рис. 3.9).
Велика вираженість змін у відтворенні слідів первосигнальному стимулу виглядає цілком природною, адже адаптація до нових клімато-географічним умовам насамперед вимагає ефективної переробки інформації про параметри середовища. Більш несподіваними здаються закономірні зміни ефективності відтворення слів. Вони можуть свідчити про те, що адаптаційні перебудови зачіпають найбільш загальні механізми регуляції ЦНС, контролюючі сприйняття і запам’ятовування стимулів будь-яких модальностей, в тому числі що відносяться до другої сигнальної системи (Леутін, Миколаєва, 2005).

Динаміка відтворення нейтральних і емоціогенних слів у процесі адаптації до різних клімато-географічних умов. а – адаптація до сухого субтропічного клімату високогір’я Паміро-Алтаю, 2500 м над ур. м. (середні значення по групі, що з 6 чол.); б – адаптація до океанічного клімату Південних Курил після трансмерідіонального перельоту (середні значення в групі, що з 8 чол.); в – адаптація до континентального клімату високогір’я Алтаю, 2600 м над ур. м. (середні значення по групі, що з 8 досліджуваних). По осі ординат: 1 – відсоток відтворення емоціогенних слів від числа емоціогенних слів в програмі; 2 – відсоток відтворення нейтральних слів від числа нейтральних слів в програмі. Співвідношення масштабів графіків відповідає питомій вкладу емоціогенних і нейтральних слів в сумарний графік ефективності відтворення слів. Одна зірочка – P <0,05; дві – P <0,01. На осі абсцис відзначені 2-а і 3-я реєстрації в Новосибірську (до стрілки) і 2, 3, 4, 11 і 21-й дні адаптації (після стрілки).

Якщо активація селекції емоціогенной інформації в ранні терміни адаптації представляється досить доцільною, то зростання ефективності запам’ятовування нейтральної інформації в більш пізні терміни адаптації виглядає непереконливо. Справді, якщо ця інформація дійсно нейтральна, то чому мозок сприймає і фіксує її в кілька разів краще емоціогенних сигналів, якщо ж вона не є нейтральною, то в чому її значимість?
Більш глибокий аналіз словесних стимулів дозволяє відповісти на це питання. Виявилося, що в ранні терміни адаптації зростає ефективність відтворення не тільки емоційних, але і незвичних, незвичайних слів. У другій декаді перебування в нових умовах поліпшувалося відтворення не просто нейтральних слів, але слів, що передують емоційним (Леутін, 1998).
В. І. Медведєв (1998) розробив загальну теорію адаптації з положенням про пошук організмом оптимальних варіантів гомеостатичного регулювання в умовах дії на нього адаптивних факторів з метою створення нової програми урівноваження всіх ланок зовнішнього і внутрішнього середовища, у тому числі створення програми максимум, при якій включені в неї елементи відповідають гіперреакціей. Таким чином, він розглядає адаптацію як процес формування системи, що характеризується появою нових властивостей, якими не володіє жоден з елементів цієї системи. Найбільш складна ситуація виникає в тих випадках, коли вимоги забезпечення діяльності не збігаються з вимогами збереження гомеостазу при дії природного фактора. Так, наприклад, висока температура навколишнього середовища вимагає зниження м’язової навантаження, а трудова діяльність вимагає її збільшення.

Посилання на основну публікацію