Агресія – її причини та наслідки

Агресія, як правило, спрямована на інший об’єкт, рідше на себе самого. Вона може бути викликана гнівом, роздратуванням, образою, болем, тобто всім тим, що в психології позначається словом «фрустрація». Це розумне слово в перекладі на звичайну популярні мову означає, що інтереси людини грубо порушені.

Основні причини агресії

Такий вид поведінки, як агресія дуже важливий; її причини і наслідки служать для захист

індивіда від навколишнього світу і від ворожих йому людей.
Але це, коли мова йде про здорової агресії. Нездорова агресія, яка часто пов’язується з девіантною поведінкою, має зовсім інші причини. Вона часто пов’язана з низькою самооцінкою, прагненням наслідувати героям бойовиків, жадібністю, невмінням взяти себе в руки. Наслідки такої агресії – бійка, невміння ладити з людьми, соціальна ізоляція.

У будь-якому випадку причини агресії зводяться до наміру взяти ситуацію під контроль рішучими заходами. У людини у відповідь на загрозу в організмі виникає реакція на стрес, у відповідь виділяється адреналін, який і надає йому сили.

Види та ознаки агресивної поведінки

Психологи виділяють два види агресивної поведінки. Один – це захист. Вона може бути як здорової, так і хворої залежно від того, явна загроза людині або тільки гадана. Інший вид агресії спочатку атакуючий. В тваринній природі він представлений у хижаків. У людей такий вид поведінки слід тримати під суворим контролем.

Ознаки агресивної поведінки зазвичай вказують на те, що індивід готується вступити в конфлікт з оточуючими. Він веде себе грубо, зухвало, не приховує своєї ворожості, різко засуджує противника.

Психологія агресії і агресивної поведінки є окремою наукою. Багато відомі вчені, такі як З. Фрейд, Е. Фромм, К. Лоренц, вивчали цей вид реакцій. Вони сходяться на думці, що сама по собі агресія не є шкідливим видом поведінки, а виконує завдання захисту країни, своєї родини і себе самого від противника. Агресивна поведінка може бути корисним при відстоюванні політичних прав і свобод, за гідну відсіч ворогові, напавшему на чужу територію, або, навіть, при внутрішньому конфлікті, коли необхідно добряче вилаяти себе.

Посилання на основну публікацію