✅Розвиток творчого мислення студентів у процесі навчання

Сутність поняття “творче мислення”

Творче мислення – це один з видів мислення, який характеризується створенням суб’єктивно нового продукту.

У процесі створення цього нового продукту в самій пізнавальної діяльності формуються новоутворення по його створенню, що стосуються мотивації, цілей, оцінок, смислів.

Мислення в пізнанні відіграє величезну роль, розширюючи його межі і, даючи можливість вийти за межі безпосереднього досвіду відчуттів і сприйняття. Інформація, що міститься у відчуттях і сприйняттях, переробляється мисленням, а перероблені результати застосовуються на практиці.

Творчість є процесом, в ході якого створюються нові матеріальні і духовні цінності. Воно спрямоване на задоволення потреб і на вирішення проблем. Відмінною особливістю творчості є унікальність його результатів.

У творчий процес автор, крім праці, вкладає якісь свої можливості і в кінцевому результаті висловлює ті чи інші аспекти своєї особистості, що надає продукту творчості додаткову цінність.

У процесі творчості народжується щось нове, що раніше ніколи не існувало.

Творче мислення має свої особливості, які були виділені одним з перших його дослідників Дж. Гилфордом. До них відносяться:

  • Оригінальність.
  • Незвичайність ідей.
  • Здатність бачити об’єкт під різним кутом (семантична гнучкість).
  • Здатність змінювати сприйняття об’єкта (образна гнучкість).

Творчий процес Г. Уоллес розмежував на 4 стадії:

  1. Стадія підготовки, пов’язана з формулюванням завдань і спробою їх вирішення;
  2. Стадія інкубації або тимчасове відволікання від завдання;
  3. Стадія осяяння, в ході якого з’являється інтуїтивне рішення;
  4. Стадія перевірки-випробування або реалізація рішення.

В основі творчого мислення, що відрізняється оригінальністю, гнучкістю і образністю, лежить синтез логічного мислення і уяви. Це взаємодоповнюючі процеси, але на різних етапах творчого процесу їх роль неоднакова.

Творче мислення розвивається в процесі навчання і виховання, в процесі взаємодії зі світом.

Пошуком відповіді, що заважає прояву творчих здібностей, займалися Г. Ліндсей, К. С. Халл, Р. Ф. Томпсон, які визначили, що причина криється не тільки в недостатньому розвитку певних здібностей, але і в наявності певних особистісних рис, таких як конформізм, внутрішня цензура, надмірно висока мотивація.

Для творчої особистості характерними є такі якості як: незалежність, відкритість розуму, висока толерантність до невизначених ситуацій, розвинене естетичне почуття, прагнення до краси.

У розвитку творчого мислення важливими є наступні фактори: дивергентне мислення, здатність до ризику, швидкість мислення і його гнучкість, здатність висувати оригінальні нові ідеї, багата уява, естетичні цінності, розвинена інтуїція.

Творча особистість завжди є яскравою оригінальністю.

Творчий процес – це якісний перехід від відомого до невідомого, який здійснюється через різні форми пошукової діяльності.

Розвитку творчого мислення і креативності сприяють умови, виділені Е.П. Торренсом – це наявність творчих здібностей і умінь, наявність творчої мотивації.

Існує ряд умов, які сприяють розвитку творчого мислення:

  • Ситуація відкритості або незавершеності;
  • Розробка прийомів і стратегій для подальшої діяльності;
  • Відповідальність і незалежність;
  • Самостійність розробок, спостережень, почуттів, узагальнень.

У вузівському навчанні завдання, що сприяють розвитку всіх розумових операцій і характеристик мислення, практично відсутні. Переважаючими є завдання алгоритмічного типу з однозначною відповіддю.

Маючи необхідні знання, гнучкість і глибину мислення, критичність, студенти не завжди можуть вирішувати нетипові завдання – через наявність певного стереотипу вони намагаються всі завдання вирішувати за допомогою заданих схем.

З розвитком творчого мислення у студентів виробляються компетентність, Емпатія, вміння встановлювати контакти, вирішувати конфліктні ситуації в професійній діяльності, швидко реагувати на мінливі умови і знаходити адекватні виходи.

Розкрити творчий потенціал може позанавчальна діяльність, залучення студентів до участі в змаганнях, фестивалях, концертах, що допомагає адаптуватися в різних умовах і розкрити свої ресурси.

Проведені дослідження показали, що в ході позанавчальної діяльності студенти борються зі своїми комплексами і недоліками.

Позанавчальна діяльність дає студенту можливість займатися в області, що цікавить його, а це значить, що з’являється можливість вдосконалення своїх знань, умінь, навичок, вдосконалення своїх здібностей.

Стримує розвиток творчого мислення і те, що потрібно засвоєння великої кількості фактів, які завтра виявляться марними. Це говорить про те, що погляд на сучасне навчання, в основі якого лежить запам’ятовування і відтворення, необхідно долати.

Творче мислення студентів стимулюють інтелектуальні завдання, що приводять в рух пізнавальні ресурси і формують дослідницький стиль розумової діяльності. Інтелектуальні завдання моделюють процес творчого мислення і є дієвим засобом його формування у студентів.

Орієнтація навчального закладу на особистість студента є ще однією дуже важливою передумовою до розвитку творчого мислення. Науково-дослідна робота студентів в рамках навчального процесу дає величезні можливості для формування творчо-пошукової позиції.

Методи формування професійно-творчого мислення

Для формування професійно-творчого мислення застосовують групи методів, класифіковані за такими критеріями:

  • За способом організації навчальної діяльності: структурно-логічні методи, тренінгові методи з відпрацювання навчально-пізнавальних дій рішення типових завдань в процесі навчання, ігрові методи, серед яких ділові ігри, дискусії, професійні бої;
  • За формуючою спрямованістю: методи розвитку досвіду творчої діяльності, методи емоційного впливу, методи формування готовності пам’яті.

На прояв і розвиток творчих здібностей, вважає С.Д. Смирнов, негативно впливають ситуативні та особистісні фактори.

До ситуативних факторів він відносить ліміт часу, стан підвищеної тривожності, пошук швидкого рішення, фіксовану установку на конкретний спосіб вирішення, невірний шлях рішення, невпевненість у власних силах.

Для зниження переважної ефекту, С.Д. Смирнов пропонує розвивати уяву, схильність до фантазування, формувати впевненість у своїх силах, схвалювати самостійний вибір цілей, не допускати конформності мислення.

Крім цього, важливо формувати чутливість до протиріч, використовувати завдання відкритого типу, які передбачають кілька варіантів рішення, залучати студентів до дослідницької діяльності, застосовувати проблемні методи навчання, спиратися на позитивні емоції, прагнути бути самим собою.

Посилання на основну публікацію