✅Пороги чутливості в психології

Чутливість і пороги

Поріг чутливості – це суб’єктивна реакція людини на вплив травмуючих факторів, що викликають біль.

Кожна людина має свій поріг чутливості, який формується на генетичному рівні. Наприклад, хтось із людей не в змозі терпіти головний біль, і тим більше, працювати, а інші, навпаки, занурюються в роботу, щоб відволіктися від цього болю.

Якщо розуміти від чого залежить поріг чутливості, то його можна змінити існуючими для цього способами.

Як правило, неприємні відчуття людина може терпіти до певного моменту – цим моментом є больовий поріг.

Однакових больових порогів не буває, тому що на даний показник впливає безліч факторів. У самій невигідній ситуації знаходиться людина з низьким порогом чутливості, навіть найпростіші процедури, наприклад, забір крові, стають для нього справжнім випробуванням, і приносить нестерпний біль.

Люди з низьким порогом чутливості повинні попереджати медиків заздалегідь, якщо готується будь-яка травмує операція, щоб уникнути психологічної травми. Низький поріг чутливості повсякденне життя людини досить сильно ускладнює.

Організм людини при високому больовому порозі простіше переносить стресові ситуації. Фахівці довели, що на больовий поріг чутливості вплив робить психотип людини.

Організм стає більш активним і схильним до екстремальних ситуацій, якщо рівень страху перед фізичним впливом відсутній.

У чоловіків і жінок чутливість до болю різна. Знеболюючу дію на чоловічий організм надає тестостерон і в результаті він легше виносить отримані травми.

Фахівці вважають, що рівень тестостерону в критичних ситуаціях різко зростає і це змушує чоловіка забути про небезпеку і болю.

Поріг чутливості жінки нижче чоловічого рівня, а найнижчий рівень припадає на критичні дні жінки. У ранковий період жіночий організм більш вразливий до травмуючих впливів ззовні. Більш чутлива жіноча нервова система сприяє тому, що жінка швидше піддається страху і паніці, в результаті чого відбувається зниження порога чутливості на психологічному рівні.

Природа влаштувала так, що в критичні моменти життя відбувається гормональний сплеск, що діє як знеболюючий засіб. Це дуже важливо, рівень естрогену, наприклад, при пологах стає вище всіх допустимих норм і поріг больової чутливості підвищується значно, що допомагає жінці вижити.

Великий вплив на больовий поріг надають захворювання нервової системи, гострі і хронічні запальні процеси в організмі.

Крім цього, втома, стрес, перевтома, індивідуальні фізіологічні особливості організму людини, є психологічним настроєм на стресову ситуацію.

Однак треба сказати, що значна частина цих факторів цілком може коригуватися, а симптоми захворювань або повністю усуваються, або зводяться до мінімуму. В ході терапії психологічний стан можна змінити. Корисним будуть і вітаміни.

Пороги розрізнення

Здатність мати відчуття є чутливістю, яка буває абсолютною чутливістю і чутливістю до розрізнення.

Здатність розрізняти слабкі роздратування – це абсолютна чутливість, а чутливість до розрізнення – це здатність відчувати слабкі відмінності між подразненнями.

Відчуття викликаються не всякими подразненнями. Наприклад, людина не може відчувати дотику падаючих на обличчя пилинок або не може чути цокання ручних годин з іншого кінця кімнати. Для виникнення відчуття сила роздратування повинна досягти певної величини.

Дана величина роздратування буде мінімальна, і давати буде ледь помітне відчуття – ось вона і буде називатися абсолютним порогом відчуття.

Відчуття не виникають, якщо величина роздратування лежить нижче порога. Чим більше абсолютна чутливість до даних подразників, тим менше величина порога відчуття.

Органи чуття людини мають дуже велику абсолютну чутливість. Око людини, наприклад, при сприятливих умовах може відчувати променисту енергію, рівну кільком квантам.

Дуже високу чутливість має нюх – людина здатна відчути запах в літрі повітря однієї стомільйонної частки міліграма штучного мускусу.

Для того щоб визначити чутливість до розрізнення користуються величиною порога розрізнення.

Поріг розрізнення – це мінімальна відмінність між подразненнями при ледь помітному розрізненні відчуттів. Наприклад, вантаж вагою 100 г лежить на руці, до нього додали ще 1 г – таку надбавку людина не відчуває. Для того щоб це відчуття стало помітним до 100 г треба додати не менше 4-х г.

Поріг розрізнення сили світла приблизно становить 1/100-це значить, що при силі світла в 100 свічок збільшення освітленості буде помітним при додаванні 1 свічки.

Щоб отримати помітне посилення звуку, при порозі розрізнення його сили в середньому 1/10, необхідно до хору в 100 осіб додати не менше 10 співаків.

Ні абсолютна чутливість, ні чутливість до розрізнення не відносяться до постійних величинам, їх зміна залежить від різних умов, серед яких найбільш важливими є наступні:

  • Вплив подразників, що діють на органи чуття;
  • Вплив інших одночасних відчуттів;
  • Умови життя і вимоги, що пред’являються тією діяльністю, якою людина займається.

Взаємодія відчуттів

Інтенсивність відчуттів залежить як від сили подразника, так і від подразнень, які впливають на інші органи чуття в даний момент. Під впливом роздратування інших органів почуттів відбувається зміна чутливості аналізатора – дана зміна отримало назву взаємодія відчуттів.

Проведені дослідження говорять про те, що жоден орган почуттів без впливу на функціонування інших органів, працювати не може. Наприклад, таке роздратування як свист може загострити роботу зорового відчуття.Чутливість зорового відчуття до світлових подразників може підвищитися. Підвищити і знизити світлову і слухову чутливість можуть і деякі запахи.

Закономірність цього явища полягає в тому, що слабкі подразники підвищують чутливість аналізаторів, а сильні їх знижують при їх взаємодії.

Підвищення чутливості, що відбувається в результаті взаємодії аналізаторів, називається сенсибілізацією.

За типом сенсибілізації А.Р. Лурія виділяє дві сторони підвищення чутливості – для першої сторони відзначається тривалий постійний характер, що залежить від стійких змін в організмі. Друга сторона має тимчасовий характер і залежить від екстрених фізіологічних і психологічних впливів на стан суб’єкта.

Проведені дослідження показують, що з віком гострота чутливості органів почуттів наростає і до 30 років досягає свого максимуму, а потім починає поступово знижуватися.

Свій прояв взаємодія відчуттів знаходить в такому явищі як синестезія – це нейрологічний феномен, коли роздратування в одній сенсорній системі автоматично мимоволі відгукується в іншій сенсорній системі.

Відчуття класифікуються, і більш поширеною є класифікація за модальністю відчуттів. На підставі цієї класифікації відчуття поділяються на зорові, слухові, дотикові, вестибулярні, нюхові, смакові, рухові, вісцеральні.

За відомою класифікацією ч. Шеррінгтона виділяють такі види відчуттів:

  • Екстероцептивні, що виникають при впливі зовнішніх подразників на рецептори, розташованих зовні;
  • Пропріоцептивні, розташовані в м’язах, суглобових сумках, сухожиллях;
  • Інтероцептивні, що виникають в організмі при відображенні обмінних процесів за допомогою спеціалізованих рецепторів.

Таким чином, аналізатори – це сукупність взаємодіючих утворень периферичної і центральної нервової системи. Вони приймають і аналізують інформацію про ті явища, які відбуваються зовні і всередині організму.

Посилання на основну публікацію