✅Імідж вербальний і невербальний

Імідж: сутність і види

Імідж – це сформований у свідомості людей образ, сукупність певних якостей, які асоціюються з окремою особистістю.

Позитивне або негативне ставлення до людини формують в сукупності всі компоненти іміджу. Імідж і особистість у свідомості реципієнта не розділяються.

Реципієнт розуміє імідж як особистість сприйманого, тому всі спостережувані характеристики він буде розшифровувати в термінах особистісних якостей.

Формування іміджу вимагає знань, характерних для групи, на яку він розрахований, тому що інтерпретація зовнішнього вигляду і поведінки людини залежить від тих норм і цінностей, які прийняті в даній групі.

Обидва види іміджу, професійний і особистісний, однаково важливі, якщо особистісний імідж являє собою базу, то професійний імідж є надбудовою, доповненням. Ділові люди, перш за все, повинні формувати особистісний імідж, який поширюється і на професію.

Особистісний імідж – це індивідуальний імідж конкретної людини, в образі якого на першому місці стоїть душевна краса, що має такі грані, як розум, мужність, порядність, людинолюбство і ін.

Це говорить про те, що імідж не є психологічним засобом для досягнення якихось завдань, а є етичною змістовністю особистості.

Виходячи з культурних традицій і менталітету російської людини, його зовнішній вигляд гармонує з духовним складом особистості. Бути чарівним для людей значно більше, ніж мати природну красу.

Люди, в силу своїх індивідуальних якостей, привабливі по-своєму. Створювати уявлення про власну привабливість повинна кожна людина, а це вже мистецтво самопрезентації. Чарівність для кожного конкретного випадку є індивідуальне рішення проблеми взаємозв’язку форми і змісту. Сучасним ідеалом чарівності є гармонійне співвідношення змістовності та естетики її зовнішнього прояву.

Зовнішність людини отримала назву габітус, тому габітарний імідж має наступні компоненти:

  • Статура людини, її конституція – це перше, що сприймається при погляді на нього. Конституцію, безумовно, змінити неможливо, але треба знати, як правильно і вміло коригувати це враження;
  • Зачіска відіграє велику роль, але необхідно дотримуватися тих норм, які прийняті в даній соціальній групі, виходити з принципу доцільності;
  • Одяг є важливою інформацією, що формує імідж. Вона завжди була знаком приналежності до тієї чи іншої соціальної групи;
  • Предмети аксесуара – портфелі, папки, ручки, записні книжки, які ділова людина завжди носить з собою і працювати вони повинні на позитивне і шанобливе ставлення до людини.

Таким чином, загальним принципом особистісного іміджу повинен бути зовнішній вигляд, що асоціюється з тією соціальною групою, до якої реципієнт ставиться позитивно.

У формуванні іміджу виділяють кілька етапів:

  • Формується іміджева мета;
  • Аналізується іміджева аудиторія;
  • Промальовуються іміджеві характеристики;
  • Співвіднесення характеристик наявних і бажаних, тобто від яких характеристик треба відмовитися і не афішувати їх, які посилити, які необхідно виробити;
  • Підбір засобів самопрезентації;
  • Входження в образ, втілення іміджу в життя.

Вербальний імідж

Слово вербальний означає словесний, головною складовою вербального іміджу є мова.

Цей імідж має величезне значення для ділових людей, думка про яких складається на підставі доступної про них інформації.

Важливу роль в процесі спілкування відіграє вербальна поведінка, яке надає мови емоційно-особистісну забарвлення – це темп мови, інтонація, тембр голосу, сила голосу, ключові фрази.

Наприклад, в одних випадках звичайний комплімент може виглядати як двозначний натяк і образу, а в інших випадках як вираз ніжності і вдячності.

При спілкуванні інтонація голосу повинна бути спокійною, доброзичливою і впевненою без питальних відтінків в кінці фрази.

Формування вербального іміджу відбувається тільки через мову, тому слова і фрази повинні бути чіткими, без напору, темп мови помірний, оскільки прискорений темп створює враження формального ставлення до співрозмовника.

В першу чергу феномен мовного впливу пов’язаний з цільовою установкою мовця – суб’єкта мовного впливу.

Суб’єкт мовного впливу регулює фізичну та інтелектуальну діяльність співрозмовника.

Партнера по спілкуванню за допомогою мови спонукають змінити, почати або закінчити ту чи іншу діяльність, впливають на прийняття ним рішень і уявлень про світ.

Мовний вплив – це односпрямоване мовне дію.

Л.Л. Федорова в своїй роботі виділяє соціальний Мовний вплив, волевиявлення, інформування, роз’яснення, оціночний і емоційний Мовний вплив.

Оскільки головним вербальним елементом іміджу є мова, то краще помовчати, ніж викладати свої думки.

Для формування вербального іміджу треба навчитися виконувати такі рекомендації:

  • Тренувати мова і мислення, грамотно формулювати думки;
  • Дотримуватися культури мовлення, діловий етикет;
  • Спілкуватися на позитивній хвилі;
  • Посміхатися під час спілкування, намагаючись викликати таку ж відповідну реакцію;
  • Якщо доречно, не соромитися заборонених тим;
  • Враховувати інтереси співрозмовника;
  • Вміти слухати співрозмовника;
  • Не обговорювати третіх осіб за спиною, не пліткувати;
  • Якщо доречно, сказати комплімент;
  • Не закривати рот долонею, коли смієтеся;
  • Пам’ятати про дикцію, інтонацію, емоційність мови;
  • Використовувати переконливі аргументи.

Чуйність і порядність викличуть у будь-якої людини позитивні асоціації до мовця.

Невербальний імідж

Невербальний імідж відноситься до більш давнього каналу передачі інформації, велика частина якої сприймається на підсвідомому рівні.

Проведені дослідження показують, що 70% всієї інформації йде через невербальний канал. Реципієнт вважає невербальний канал більш точним і правдивим, тому віддає перевагу саме цьому іміджу.

До невербальної комунікації відноситься оптико-кінетична система знаків – пантоміма, жести, міміка.

Емоційна реакція людини відображається моторикою різних частин тіла, і включення цієї системи знаків надає спілкуванню свої нюанси. Правда, різні культури мають різну систему знаків.

Система знаків, що лежить в основі, отримала назву Кінетичний імідж, що йде інформація не усвідомлюється ні індуктором, ні реципієнтом, тому що рухається по каналу «підсвідомість – підсвідомість».

При формуванні даного іміджу важливо дотримуватися відкритої пози – не схрещувати руки або ноги, в іншому випадку, ні довіри, ні симпатії у слухачів викликати не можна.

Будь-який знак в цій системі має своє значення, наприклад, кінці шкарпеток взуття показують напрямок пересування і, якщо людина сидить, повернувши шкарпетки туфель в сторону дверей, то це можна витлумачити, як бажання скоріше піти.

Значиму інформацію несе і нахил голови. Погляд з-під брів з нахилом вперед сприймається досить агресивно і викликає нервово-психічне напруження співрозмовника.

Відкинута голова назад показує зневагу, позицію зверхньо. Оптимальною є ситуація з невеликим нахилом голови набік.

Поворот голови до співрозмовника показує увагу і зацікавленість, а посмішка повинна використовуватися дозовано – на самому початку бесіди, в момент звернення співрозмовника і в заключній стадії спілкування.

Постійна посмішка під час всього спілкування абсолютно недоречна.

Доповненням до вербального спілкування є паралінгвістична і екстралінгвістична система знаків, до першої відноситься якість голосу, діапазон і тональність, до другої відноситься включення в мову плачу, сміху, пауз і ін.

Смислове навантаження несе організація простору і часу спілкування, як компонента комунікативної ситуації.

Також великий вплив робить дистанція між особами, що спілкуються – для ділового спілкування вона повинна становити 120-400 см.

Важливою знаковою системою є контакт очей, який використовується у візуальному спілкуванні і показує увагу і щирість. При відсутності контакту очей може виникнути відчуття нещирості, недовіри, закритості.

Навіть при відсутності будь-якої інформації про людину імідж теж може сформуватися. В даному випадку підставою буде приналежність людини до певної соціальної групи.

Посилання на основну публікацію