✅Кореляції в психології

Кореляція – це ступінь взаємозв’язку між певними показниками.

У психології показники починають корелювати в тому випадку, коли в деякій групі вони змінюються узгоджено. Якщо від випробуваного до випробуваного з ростом одного з них зростає і інший, то кореляція позитивна. Якщо навпаки, то кореляція негативна (зворотна).

Особливості кореляційного аналізу

Кореляційний аналіз в психології являє собою метод, за допомогою якого відбувається виявлення взаємозв’язку двох або більше величин. Вони можуть бути представлені показниками змінних, що вивчаються властивості об’єктів. Метод статистичного аналізу в психологічних дослідженнях проводять для того, щоб визначити коефіцієнт кореляції.

Кореляцію в психології активно використовують в різних дослідженнях з метою виявлення взаємозв’язку психологічних параметрів. Для студентів вузів кореляції, як правило, мають велике значення, оскільки практична частина курсових, дипломних і магістерських робіт повинна містити кореляційний аналіз.

Категорію “кореляція” вперше став використовувати палеонтолог Ж. Кюв’є. Він розробив закон кореляції частин і органів тварин, що дозволяє відновити по виявлених частинах тіла образ всієї тварини. У статистику цей термін перейшов завдяки Ф.Гальтону, а точну формулу для визначення кореляцій розробив К. Пірсон.

У психології використовують найчастіше два основних кореляційних методу:

  • Показники рангової кореляції Спірмена;
  • Кореляції Пірсона.

Кожен метод відрізняється сферою застосування і своєю оригінальністю. Другий метод вважається більш суворим, оскільки для його використання потрібне виконання деяких умов щодо показників. Найчастіше використовується перший метод. Проте, їх сутність для психологічних досліджень практично однакова.

Кореляція являє собою, таким чином, ступінь взаємозв’язку між певними показниками. У психологічних дослідженнях психологічні показники можуть корелювати в тому випадку, коли в деякій групі вони починають змінюватися узгоджено.

Наприклад, при дослідженні випробовуваних осіб фахівець бачить, що при збільшенні одного показника збільшується і інший. У цій ситуації можна говорити про пряму (позитивної) кореляції. Зворотна (негативна) кореляція спостерігається, якщо від одного випробуваного особи до іншого відбувається зниження показника.

Роль кореляцій в дослідженнях психологів полягає в тому, що аналіз здатний давати достовірні відомості. Це характерно для тих випадків, коли експериментатор не просто прораховує кореляцію, а й перевіряє її значимість, взявши за основу гіпотезу дослідження.

В якості обов’язкової умови отримання достовірної інформації виступає здійснення інтервальної оцінки результатів. Якщо дотримати всі необхідні умови, то завдяки кореляційному аналізу з’являється можливість виявлення особливостей взаємозв’язку досліджуваних властивостей об’єкта (передбачення значень змінних).

Кореляційний аналіз в психології

Показники кореляції, використовувані в аналізі взаємозв’язків між психологічними величинами, приймають чисельні значення від -1 до 1. Позитивна кореляція передбачає безпосередню (пряму) залежність двох психологічних показників в групі. Негативна кореляція означає негативну (зворотну) залежність двох показників у групі.

Прикладом позитивної кореляції може бути ситуація, коли батьки виявляють щодо дитини авторитарність, а він стає більш агресивним з однолітками (прямий зв’язок). Зворотній зв’язок виникає, коли батьки лояльно ставляться до своєї дитини, а він при цьому починає проявляти меншу агресивність щодо однолітків.

Великий інтерес для психологів представляють тільки статистично значущі кореляції, виявлення яких проводиться за допомогою порівняння отриманого емпіричного показника кореляції з критичним значенням.

Таке значення можна взяти зі спеціальних статистичних таблиць, визначивши його значення через обсяг вибірки. Чим більше осіб (об’єктів) буде у вибірці, тим нижче буде критичне значення.

Для визначення того, чи є статистично значущою кореляція, потрібно порівняти її значення по модулю (не враховуючи знак) з критичним значенням. Якщо емпірична кореляція без урахування знака буде більше критичного показника, то вона статистично значима (якщо немає, то незначна).

Коли визначення коефіцієнта кореляції проводять за допомогою статистичних програм, вона сама позначає значущі кореляції. В цьому випадку пропадає необхідність пошуку критичних значень і порівняння.

Кореляції в психологічних дослідженнях

Кореляційний аналіз дозволяє виявити взаємозв’язок між психологічними показниками. Проте, виявлення кореляції не в будь-якому випадку дає підставу говорити про причинно-наслідковий зв’язок між показниками.

Наприклад, якщо взяти кореляцію «агресивність-тривожність», то кореляція між ними не дає можливості говорити про те, що тривожність являє собою причину, а агресивність — наслідок. Не можна також говорити і про зворотне.

У реальних дослідженнях на основі кореляцій психологи часто роблять висновки про різні причинно-наслідкові зв’язки.

У нашому випадку з тривожністю і агресивністю, можна було б відзначити, що наявність прямої (позитивної) статистично значущою кореляційного зв’язку між показниками відображає те, що тривожність здатна виступати в якості одного з факторів (причин) зростання агресивності (наприклад, у вибірці підлітків). У цьому дослідженні роблять висновок, що показник тривожності впливає на агресивність.

Термін “вплив” для дослідників у психології передбачає наявність причинно-наслідкового зв’язку між показниками. А термін “взаємозв’язок” не має на увазі її.

Посилання на основну публікацію