За часів Київської Русі

За часів Київської Русі відбувалося безліч важливих подій, що вплинули на хід нашої історії. Це і військові битви, і об’єднання територій, і прийняття християнства. Це ключові моменти, завдяки яким Давньоруська держава змогла стати одним з найбільш сильних і могутніх на території Східної Європи.

Становлення Київської Русі

У стародавні часи в східній частині Європи проживало багато племен східних слов’ян. Вони селилися поблизу річок і озер, і займалися рибальством, землеробством, полюванням. Слов’яни вірили в те, що всіма погодними явищами керують могутні божества.

Поселення східних слов’ян виникали і розвивалися на берегах великих річок, які здавна служили головними дорогами в цій місцевості. Торговий шлях, що об’єднував жителів цих місць, мав назву «з варяг в греки». У ті далекі часи варягами називали всіх жителів Північної Європи, а греками – жителів Візантії.

Саме на цьому головному шляху, в північному регіоні, поблизу озера Ільмень і виник славне місто Новгород. А в південній частині, на березі Дніпра, був споруджений місто Київ. Вдале розташування цих двох міст в короткий час зробило їх найважливішими центрами слов’янських земель.

У 862 році жителі Новгорода вибрали собі правителя – князя Рюрика, який правив протягом 17 років. Після його смерті на престол зійшов князь Олег, якому вдалося зробити важливий історичний вчинок – об’єднати в одне ціле Київ і Новгород. Так утворилося Давньоруська держава, а його столицею стало місто Київ. Князь Олег став великим правителем – князем київським.

Державний лад Стародавньої Русі

Давня Русь була багатонаціональною державою, і на її території проживали не тільки східні слов’яни, а й багато інших народності: чудь, карели, мурома, ижора, водь.

Правителем всієї Русі був князь київський, а його радниками були бояри – найбагатші і знатні люди, які представляли вищий шар панівного класу.

Надійним захистом Давньоруської держави, підтримкою і опорою князя було його вірне військо – дружина.

Прийняття християнства

Для слов’ян було характерно язичництво – віра в безліч богів, які керували погодою, родючістю. При цьому кожне плем’я поклонялася своїм богам, і єдності у вірі у слов’ян не було.

Для зручності поклоніння створювалися дерев’яні скульптури божеств – ідоли, яким приносили жертвопринесення. В особливо важливих випадках, коли необхідно було заручитися божественної милістю, в жертву могли приносити живих людей.

Ситуація змінилася, коли на київський престол зійшов князь Володимир. Спочатку він теж щиро молився дерев’яним богам, але незабаром зрозумів, що для об’єднання слов’янського народу потрібна нова, спільна віра.

Згідно з легендою, князь Володимир хрестився в 988 році в Корсуні (нині місто Херсон). Повернувшись до рідного Києва, він похрестив весь народ київський, а через деякий час християнство прийняла велика частина слов’янського народу.

Нова віра прижилася далеко не відразу. Не всі хотіли міняти своїх звичних богів на єдиного бога, і, прийнявши християнство, нишком продовжували поклонятися ідолам. І навіть у наш час збереглися деякі свята і звичаї тих часів: день Івана Купали, колядування, масниця.

Значення хрещення Русі

Прийняття християнства стало найважливішим етапом розвитку Давньоруської держави. Завдяки цій події в Стародавній Русі відбулися наступні зміни:

  • об’єднання колись роз’єднаного народу;
  • церква взяла під свій захист найбільш беззахисні верстви населення: немічних і хворих, людей похилого віку, сиріт;
  • почало розвиватися освіту, в державі з’явилися перші школи для хлопчиків;
  • з’явилися церковні суди, в яких вирішувалися багато спірних питань простого люду;
  • почала стрімко розвиватися зодче мистецтво: на території держави стали з’являтися прекрасні храми, в яких було розвинене мистецтво проповіді, звучало церковний спів, а стіни були прикрашені іконами.

Князь Володимир, як основоположник християнства на Русі, був зведений церквою в ранг святих.

Що ми дізналися?

При вивченні доповіді на тему «За часів Київської Русі» за програмою 4 класу навколишнього світу ми дізналися, як було утворено Давньоруська держава. Ми з’ясували, яким був державний лад, у що вірили і кому поклонялися слов’яни. Також ми дізналися, як відбулося хрещення Київської Русі, і яке значення ця подія справила на історію нашої країни.

Посилання на основну публікацію