Відстань і тривалість

Ці поняття справді дуже тісно пов’язані між собою. Настільки тісно, ​​що, принаймні, до XX в. фізика ніяк не могла розібратися в цьому зв’язку. У повсякденному житті ми часто мимоволі перемішуємо поняття відстані і тривалості. Адже як пояснити людині, що пункт А знаходиться близько від нього, а пункт Б – далеко? Точного відстані в метрах і кілометрах ми можемо і не знати, та й не кожен здатний легко оцінити цю величину. Простіше зробити це за допомогою часу, сказавши, наприклад, «п’ятнадцять хвилин пішки» або «двадцять хвилин на метро». Тут для зв’язку простору і часу ми неявно використовуємо поняття швидкості. Передбачається, що швидкість пішохода або поїзда метро нашому співрозмовнику відома.
Метод оцінки відстаней за допомогою тривалості люди використовували з найдавніших часів. Так, в Персії існувала міра відстані – фарсанг, яка означала шлях, прохідний караваном від одного привалу до іншого. Фарсанг міг бути різним, залежно від того, лежить шлях по пересіченій або рівній місцевості, в гору або з гори. З часом, звичайно, фарсанг придбав постійну довжину. Один норвезький мандрівник, який відвідав в кінці IX ст. Англію, розповідав королю про відстані в Скандинавії, називаючи число днів плавання між різними її частинами при попутному вітрі. Герой оповідання Л. Н. Толстого «Чи багато людині землі потрібно?» Купував землю за ціною «тисяча рублів за день». Під цим мається на увазі ділянку землі, який можна обійти за день.

Добре розуміючи, що простір і час пов’язані між собою швидкістю, жадібний Пахом побіг так швидко, що до кінця дня впав мертвим. Вимірювання відстані за допомогою часу використовується і в науці: так, в астрономії великі відстані вимірюють у світлових роках. Світловий рік дорівнює відстані, яку світло проходить за рік.
Масу, т. Е. Кількість матерії, теж в принципі можна виміряти за допомогою уявлень про відстань і тривалості, розраховуючи, наприклад, кількість землі, що бригада робітників перенесе протягом години на відстань 100 м.
Особливо тісно простір пов’язане з часом. Цей зв’язок виявляється не тільки в повсякденному житті, але і в точних фізичних дослідженнях. На ній побудована, як ми дізнаємося далі, теорія відносності А. Ейнштейна, а німецький математик Герман Мінковський в 1908 р запропонував об’єднати час і простір в єдину систему координат (такий простір ще називають простором Маньківського).

Посилання на основну публікацію