Соціальний контроль і санкції

Соціальний контроль – сукупність соціальних норм, що складають важливий елемент механізму регулювання відносин між індивідом і суспільством. Соціальний контроль дозволяє суспільству, його окремих сфер, системам управління, підсистем і соціальним одиницям визначити вірність своїх дій або рішень, необхідність їх коригування. Соціальний контроль здійснюється шляхом примусу з боку держави; впливу громадської думки; регламентації в соціальних інститутах; групового тиску.
Крім норм для підтримки схвалюється в суспільстві поведінки застосовуються соціальні санкції. Соціальні санкції використовуються як засіб утвердження загальноприйнятих норм. Вони можуть бути як позитивними – спрямованими на заохочення, так і негативними – спрямованими на припинення небажаної поведінки. Санкції також можуть бути формальними і неформальними. Джерелом формальних санкцій є держава, її інститути, керівництво фірм, організацій. Неформальні санкції виходять від людей, суспільства.
Крім зовнішнього соціального контролю і санкцій, для людини дуже важлива наявність самоконтролю – найцінніша якість особистості, здатної самостійно регулювати свою поведінку відповідно до соціальних норм.
Совість – прояв внутрішнього контролю. Від рівня внутрішнього контролю залежить ступінь зовнішнього контролю з боку суспільства.
Воля – усвідомлене регулювання людиною своєї поведінки та дій, яке виражається у здатності до подолання зовнішніх і внутрішніх труднощів, що ускладнюють досягнення поставлених ним цілей.

Посилання на основну публікацію