Нові ідеї про еволюцію

Отже, синергетика сформулювала принцип саморуху в неживій природі, створення більш складних систем з більш простих. З синергетикою у фізику проник еволюційний підхід, і наука приходить до розуміння творіння як створення нового. Синергетика вивела випадковість на макроскопічний рівень, підтвердивши тим самим висновки механіки для макроскопічного рівня. Синергетика підтверджує висновок теорії відносності про взаимопревращении речовини та енергії і пояснює утворення речовин. Вона намагається відповісти на питання, як утворилися ті макросистеми, в яких ми живемо.
З точки зору синергетики енергія як би застигає у вигляді кристалів, перетворюючись з кінетичної в потенційну. Речовина – це застигла енергія. Енергія – поняття, що характеризує здатність виконувати роботу, але енергія зараз може розумітися не тільки як механічна робота, але і як творець нових структур. Ентропія – це форма вираження кількості зв’язаної енергії, яку має речовина. Енергія – творець, ентропія – міра творчості. Вона характеризує результат. Синергетика відповідає на питання, за рахунок чого відбувається еволюція в природі. Скрізь, де створюються нові структури, необхідний приплив енергії і обмін з середовищем (еволюція, як і життя, вимагає метаболізму). Якщо в еволюції небесних тіл ми бачимо результат виробництва, то в синергетики вивчається процес творчості природи. І нарешті синергетика підтверджує висновок теорії відносності: енергія творить більш високі рівні організації.
В даний час концепція самоорганізації набуває все більшого поширення не тільки в природознавстві, але й у соціально-гуманітарному пізнанні. Оскільки більшість наук вивчають процеси еволюції систем, вони змушені аналізувати та механізми їх самоорганізації.

Посилання на основну публікацію