Юрисдикція ООН

Поняття і загальна характеристика юрисдикції Організації Об’єднаних Націй (ООН)

Організація об’єднаних націй в даний час виступає ключовою міжнародною організацією, створеною для підтримки і зміцнення міжнародного миру і безпеки людства, а також для забезпечення розвитку ефективної і взаємоповажної співпраці між суверенними державами.

При цьому слід звернути увагу на те, що ООН в даний час характеризується не тільки особливим значенням в справі забезпечення загальносвітової безпеки, але і наявністю унікальної легітимності і юрисдикції, як в частині прийняття обов’язкових для країн-учасниць наддержавних актів, так і в частині безпосереднього розгляду і дозволу безлічі спірних ситуацій.

Центральне місце у зазначеній діяльності відведено Генеральної Асамблеї ООН, на базі якої відбувається основна частина дорадчої та директивної діяльності.

Так, наприклад, саме Генеральною Асамблеєю ООН спільно з Радою Безпеки обираються члени Міжнародного Суду ООН – найважливішого наддержавного юрисдикційного органу, детальна характеристика якого буде приведена нижче.

Зупиняючись докладніше на нормотворчої складової юрисдикції ООН слід звернути увагу на діяльність спеціально створеній Комісії міжнародного права, діяльність якої в особі її безпосередніх членів, має на меті забезпечення прогресивного розвитку міжнародного права та кодифікації його джерел. При цьому відповідні напрямки діяльності ООН в області нормотворчої юрисдикції можуть бути охарактеризовані наступним чином:

Кодифікація міжнародного права передбачає складання зведених документів (наприклад, проектів міжнародних Конвенцій ООН), у сфері врегулювання питань, щодо яких в даний час вже існує певний наддержавної регулювання. Іншими словами, діяльність Комісії міжнародного права у зазначеній області зв’язується переважно з систематизацією вже існуючих норм, і в меншій – зі створенням нових;
Прогресивний розвиток як другий основний напрямок діяльності Комісії міжнародного права, в свою чергу, передбачає формулювання нових норм міжнародного права, за допомогою вивчення і розвитку поточних тенденцій розвитку наддержавних відносин і політичних побажання країн-учасниць ООН, які акумулюються в рамках проведення сесій Генеральної Асамблеї ООН, а також і в інших форматах міждержавної взаємодії.

При цьому слід зазначити, що позначене розмежування напрямків діяльності Комісії ООН з міжнародного права, як органу, покликаного реалізовувати правотворчу юрисдикцію Організації Об’єднаних Націй, в більшій мірі носить теоретичний характер, так як на практиці, більшість документів, що виходять від комісії, поєднують в собі елементи кодифікації і прийняття нових правил (прогресивного розвитку міжнародного права).

Міжнародний суд ООН як суб’єкт наддержавної юрисдикції

Як було зазначено вище, одним з ключових юрисдикційних органів Організації Об’єднаних Націй, покликаним забезпечувати розгляд і вирішення наддержавних юридичних конфліктів, виступає Міжнародний суд ООН.

Міжнародний суд ООН – елемент внутрішньої структури Організації Об’єднаних Націй, метою формування якого виступає забезпечення мирними засобами, з опорою на принципи справедливості і чинного міжнародного права, розгляду і вирішення міжнародних суперечок, а також інших ситуацій, здатних привести до порушення миру.

Власне юрисдикція Міжнародного суду відрізняється певним ступенем подвійності, оскільки вона одночасно зв’язується з дозволом спірних справ і винесенням консультативних рішень, про що докладніше буде сказано нижче.

Так, юрисдикція Міжнародного суду ООН щодо винесення консультативних висновків в найбільш загальному вигляді визначена в п.1 ст. 96 Статуту ООН, і полягає в праві винесення консультативних рішень по кожному юридичному питання, в разі надходження запиту про його необхідність з боку Генеральної Асамблеї ООН чи Ради Безпеки ООН.

Більш того, право запиту консультативних висновків, в силу прямої вказівки Генеральної Асамблеї може бути надано й іншим органам ООН або спеціалізованим установам, в межах їх сфери діяльності.

Юрисдикція Міжнародного суду ООН щодо спірних справах

Як було зазначено вище, невід’ємним елементом юрисдикції ООН, яка реалізується в діяльності Міжнародного суду, виступає розгляд і вирішення спірних справ. Важливим початком в зазначеній сфері виступає те, що розгляд справи з боку Міжнародного суду допускається лише в тому випадку, якщо спрощує держави дали свою згоду на відповідну передачу спору.

При цьому позначене згода може бути виражена за допомогою:

  • Спеціальної угоди, що укладається державами в зв’язку з досягненням взаємної домовленості про передачу спору Міжнародному суду ООН;
  • Статті в міжнародному договорі (юрисдикційні статті), що включаються в зміст міжнародних угод для цілей попереднього визнання юрисдикції Міжнародного суду, при ситуації виникнення спору;
  • Односторонню заяву держави-учасниці Статусу Суду про визнання юридично обов’язкової щодо будь-якого іншого держави, що сприйняла на себе аналогічне зобов’язання.

Рішення Міжнародного суду ООН, що виносяться в процесі здійснення відповідної юрисдикційної діяльності з розгляду і вирішення наддержавних суперечок, обов’язкові для виконання тільки державами-сторонами спірних правовідносин, та тільки в його межах.

Посилання на основну публікацію