Відмінні риси і особливості абсолютної монархії

Відмінними рисами абсолютної монархії є:

  • централізація всіх владних повноважень;
  • жорстка ієрархічна структура державного управління;
  • наслідний характер передачі влади;
  • влада монарха не може бути обмежена.

В Європі розквіт абсолютизму припав на XIV – XVI століття. У сучасному світі також збереглися кілька держав з необмеженою владою.

Як форма правління абсолютна монархія з’явилася за часів Стародавнього Єгипту, Стародавнього Китаю. Там вся повнота влади була зосереджена в руках імператора і фараона. Вони були верховними суддями, головнокомандуючими армій. Деякі історики вважають, що форму правління в стародавніх державах можна віднести до деспотії, а не до абсолютизму в сучасному його розумінні.

Основи абсолютизму були закладені ще в Стародавньому Римі. Відома формула римського юриста Ульпіана – Государ не пов’язаний законами. В Європі великий внесок у формування абсолютної монархії вніс Нікколо Макіавеллі. У своїх працях він описав теоретичні основи і особливості необмеженої влади монарха.

Особливістю абсолютизму в Середні століття і в цей час, наприклад, у Ватикані, було обожнювання влади монарха. Це було виражено в церемонії схвалення (коронації) короля або царя в церкві. Пов’язано це з тим, що в той час вплив церкви був величезний. Вона домінувала в усіх сферах суспільного життя.

Абсолютна монархія в Європі

Поява абсолютизму в Європі було обумовлено зміною суспільних відносин. Наприклад, у Франції влада фактично належала великим землевласникам (королю належало тільки близько 30% земель). Станово-представницькі органи мали необмежений вплив на короля. Землевласники могли змусити короля прийняти будь-який закон, який їм був вигідний. З розвитком міст з’являється новий клас буржуазії. Безперервні війни призводять до збільшення витрат. З’явилася необхідність об’єднання, встановлення сильної влади.

Централізацію влади підтримали представники церкви. У той період відбулося злиття держави і церкви. Практично всі пости в органах влади займали священнослужителі.

Землі переходять у власність держави, станово-представницькі органи втрачають свій вплив, розвивається нова ієрархія влади. З’являється регулярна армія, органи правопорядку. Закони, що видаються королем, обов’язкові для виконання по всій території країни. Міста втрачають право на самоврядування, градоначальники призначаються королем.

У міру розвитку економічних відносин необмежена монархія втратила своє значення, стала перешкоджати подальшому зростанню добробуту буржуазії. Виникли суперечності привели до зміни абсолютної монархії на конституційну, наприклад, у Великобританії, і насильницького повалення государя, наприклад, у Франції.

Відмінними рисами необмеженої монархії в Великобританії було збереження функцій парламенту, відсутність регулярної армії, розгалуженого апарату управління на місцях.

У Німеччині та Італії (оскільки централізовані держави формувалися пізніше) необмежена монархія виражалася у владі місцевого князя.

У Росії абсолютна монархія (самодержавство) проіснувала до початку XX століття.

Посилання на основну публікацію