Публічне право і його галузі

Поняття публічного права

Однією з найбільш великих класифікацій змісту правових систем є поділ галузей права на приватні – регламентують правові відносини суб’єктів, що перебувають у рівному юридичному становищі, і спрямованих на задоволення приватних інтересів, і публічні, складові, так зване публічне право. У найбільш загальному вигляді публічне право може бути визначене в такий спосіб:

Публічне право – сукупність юридичних галузей, що регламентують правові відносини, пов’язані з забезпечення публічного загальнодержавного інтересу, сторони яких знаходяться в системі відносин влади і підпорядкування, тобто мають нерівним правовим статусом.

Аналіз наведеного визначення та відомих особливостей публічного права дозволяє виділити ряд його якісних властивостей:

  • Однією зі сторін правовідносин, які регулюються публічним правом, завжди виступає держава в особі її органів або посадових осіб, наділених владними повноваженнями;
  • Публічно-правові відносини характеризуються певної міри централізованності, основою якої виступає державна влада;
  • Зміст правовідносин, що входять в предмет публічного права виключає добровільність входження в них, а також можливість вільного визначення поведінки сторін, і їх прав і обов’язків;
  • Публічне право передбачає можливість владного впливу одного суб’єкта регульованих правовідносин на іншого, ніж обумовлюється необхідність детального якісного врегулювання процедури взаємодії в публічно-правовій сфері, питань правового становища учасників правовідносин, а також можливі гарантії та заходи захисту від зловживань владних суб’єктів.

Поряд зі сказаним вище необхідно звернути увагу на те, що характеристика публічного права нерідко проводиться шляхом його порівняння і розмежування з приватним правом. У зв’язку з цим слід зазначити, що критерій розмежування приватного і публічного права перебуває в їх сфері предмета правового регулювання.

Таким критерієм виступає характер інтересу, задоволення якого відбувається шляхом вступу в приватні або публічні правовідносини, в рамках яких реалізуються відповідно індивідуальні або загальносоціальні інтереси їх суб’єктів.

Крім того, публічне право характеризує переважне використання публічно-правового методу правового регулювання, вираженого в імперативний владному впливі, що використовується в процесі упорядкування відносин в публічній сфері.

Галузі права, як основний елемент системи публічного права, як правило, знаходять первинне юридичне оформлення в нормах державної конституції, що свідчить про визнання значущості відповідних сфер правового регулювання, а також має на меті формування основи розвитку публічного права в рамках національної правової системи.

Як було зазначено вище, призначення публічних галузей права багато в чому зумовлено необхідністю забезпечення балансу інтересів сторін правовідносин, однією з яких виступає державно-владний суб’єкт. У зв’язку з цим публічні галузі права характеризуються схожістю нормативної структури і підлягає застосуванню методу правового регулювання, що включає видання общерегулятівних актів, що містять обов’язкові для виконання юридичні приписи, реалізація яких забезпечується можливістю застосування спеціальних правоохоронних процедур.

Говорячи про конкретні види публічних галузей права, слід вказати на те, що відповідно до описаних раніше предметом і методом правового регулювання публічно-правових галузей, в правовій системі України до них прийнято відносити:

  • Галузі, спрямовані на забезпечення захисту суспільних відносин від найбільш суспільно-небезпечних посягань: кримінальне право, кримінально-процесуальне право, кримінально-виконавче право;
  • Галузі, що закріплюють правове регулювання адміністративних і юрисдикційних правовідносин в Україні: конституційне право, адміністративне право, адміністративний процес, арбітражний процес і т.д.
  • Галузі, які регламентують вузьку сферу публічних правовідносин: фінансове право, екологічне право і т.д .;
  • Галузі, що встановлюють правове регулювання наддержавних публічних правовідносин уповноважених суб’єктів: міжнародне публічне право, міжнародне гуманітарне право і т.д.

Розглянутий перелік галузей публічного права, незважаючи на достатню поширеність і широту, в даний час в юридичній науці не визнається вичерпним.

Так, в залежності від власного бачення правової системи України вченими-юристами пропонуються точки зору про необхідність доповнення переліку публічних галузей, наприклад, за рахунок включення теорії держави і права, інформаційного права та ін.. Або, навпаки – скорочення переліку публічно-правових галузей шляхом виключення окремих з них, зважаючи на їх підпорядкованості більшим галузям.

Джерела публічного права

Важливою характеристикою публічного права виступають його джерела, в якості яких, в першу чергу, виступають загальнормативний акти широкої дії – Конституції, закони, постанови органів виконавчої влади тощо

Поряд з вищеназваними актами, джерелом публічного права також виступають «програмні» нормативно-правові акти, що встановлюють основи правового регулювання певної сфери суспільних правовідносин – наприклад, декларації, що закріплюють цілі держави, принципи політичних і соціально-економічних відносин, реформування окремих сфер суспільного життя і т . д.

Ще однією групою джерел публічного права виступають нормативні публічно-правові договори, які укладаються зазвичай між офіційними представниками держави або громадської організації та носіями певних владно-регулюючих повноважень – наприклад, представниками державної корпорації або організованою громадськості (асоціації, професійної спілки та ін.).

Посилання на основну публікацію