Міжнародний договір як джерело цивільного процесуального права

Визначимо місце міжнародного договору в системі джерел цивільного процесуального права.

У разі якщо рішення про згоду на обов’язковість міжнародного договору для Росії було прийнято у формі федерального закону, то при наявності протиріч застосовуються його правила, а не норми внутрішнього законодавства. Вказана обставина позначає міжнародний договір як джерело цивільного процесуального права.

Росія є учасницею великої кількості багатосторонніх і двосторонніх міжнародних договорів, конвенцій, угод і т.д. Вони пов’язують Російську Федерацію міжнародними зобов’язаннями з більшістю держав світу.

Слід виділити найбільш значущі багатосторонні міжнародні договори, в яких містяться норми цивільного процесуального права:

– Гаазька конвенція з питань цивільного процесу від 1 березня 1954 року,

– Гаазька конвенція про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15 листопада 1965 роки;

– Гаазька конвенція про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах від 18 березня 1970 року.

До Гаазької конвенції з питань цивільного процесу Радянський Союз приєднався в 1967 році. До другої і третьої Конвенцій 2001 року приєдналася вже Росія. У Гаазьких конвенціях беруть участь понад 50 держав.

У вищевказаних міжнародних договорах і конвенціях присутній цілий ряд положень, які є нововведенням для вітчизняного цивільного процесуального права.

Росія є учасницею багатосторонніх договорів з державами – членами СНД. Вони регламентують правове співробітництво між країнами співдружності, в тому числі в сфері судочинства та цивільного процесу.

Наприклад, Конвенція про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах (прийнята в Мінську 22 січня 1993 року). Вона передбачає надання правової допомоги у вигляді виконання процесуальних дій, які передбачені в законодавстві запитуючої сторони. У Конвенції відображені питання підсудності та інші процесуальні питання.

У минулому велика кількість двосторонніх міжнародних договорів було укладено за участю СРСР, проте в них в даний час бере участь і Росія як держава-правонаступник.

Правова допомога передбачає вчинення процесуальних дій. Наприклад, до них відносять: пересилання та вручення документів, опитування сторін, передачу доказів і т.д.

У міжнародних договорах є і деякі особливості в скоєнні процесуальних дій по відношенню до різних держав.

Відповідно до міжнародних угод підставами для відмови у виконанні рішень можуть бути:

– порушення прав сторони на захист в рамках судового процесу;

– винесення рішення некомпетентним судом;

– витікання трирічного терміну давності для пред’явлення рішення до примусового виконання;

– якщо рішення по законодавству країни, на території якої воно було винесене, не вступило в законну силу;

– набрання законної сили рішень російського суду, яке було винесено за спором між тими ж учасниками, з того ж предмета і підстав;

– наявність у виробництві російського суду справи між тими ж учасниками, за тією самою підставою до порушення справи в іноземному суді.

Посилання на основну публікацію