Чеки як об’єкт міжнародних торгових угод

Чек (cheque) — це цінний папір, що представляє письмове доручення виплати банком певної грошової суми пред’явнику чека або визначеній особі, зазначеній в чеку. Чек оплачується за його пред’явленні.

Вперше чеки з’явилися в XVI в. у вигляді квитанції касирів, котрі за зберігання грошей стягували відсотки із вкладників. Сьогодні вони замінюють собою банківський переказ, а також готівкові кошти, дозволяючи погасити платіжні зобов’язання кількох власників.

Більшість країн мають національні чекові закони або положення, що стосуються чеків (торгові кодекси, закони про оборотних документах тощо).

Для уніфікації чекових відносин в міжнародній торгівлі і усунення протиріч в 1931 р. були прийняті Женевські чекові конвенції:

— Конвенція про єдиний закон про чеки (ЕЗЧ);
— Конвенція, що має метою дозвіл деяких колізій законів про чеки;
— Конвенція про гербовий збір щодо чеків.

Чек може бути:

— іменним (на певну особу);
— на пред’явника, тобто, може бути переданий за допомогою вручення іншій особі. Будь-яка особа, що пред’явила чек, отримує за нього виплату;
— за дорученням, т. е. може бути переданий шляхом індосаменту або декількох індосаментів, тобто є оборотним засобом.

Чек є засобом оплати. У міжнародному обороті найчастіше використовуються чеки, виписані банком однієї країни на банки іншої країни.

У чекових операціях беруть участь:

— особа, выписавшее чек (трасант);
— особа, яка має право вимагати та отримувати оплату (ремітент);
— банк, який може здійснити виплату (трасат).

У змісті річка повинні бути наступні елементи:

— слово «чек»;
— безумовне доручення виплати певної грошової суми;
— позначення місця, де здійснювалася б виплата;
— позначення місця і дати виписки чека;
— підпис особи, яка виписала чек.

Чеки на відміну від тратт не вимагають акцепту. Вони мають обмежений чековим правом термін дії (наприклад, протягом 20 днів з дня виписки чека в країнах Європи). Щодо чеків діють встановлені терміни опротестування (як у випадку векселя у формі нотаріального акту) відмови банком виплати заборгованості за нього. У деяких випадках чек може бути анульований.

Розрізняють наступні види чеків:

— звичайний, або касовий чек (готівкою), що забезпечує можливість одержання в банку суми готівки;
— розрахунковий чек, призначений для переведення заборгованості з одного банківського рахунку на інший. Зазвичай такий чек містить пам’ятку «тільки для розрахунків»;
— позначений чек, за яким трасат (банк) може виплатити суму нирок певній особі або тільки банкіру, або особисто постійному клієнтові. Реалізація позначених чеків, як правило, обумовлюється при укладанні угоди між банком і власником рахунку. Такий чек позначений паралельними лініями, що перетинають чек навскіс;
—чек банку, або чек мандрівника (traveller’s cheque). Чеки цього типу випускають великі банки, причому грошова сума на такому чеку віддрукована, а не написана від руки. Чеки мандрівника є практичним засобом для туристів і виписуються іменними.

Зустрічаються й інші види чеків (наприклад, постда – тірованние чеки, єврочеки і ін).

Посилання на основну публікацію