Звичайна законодавча процедура Європейського Союзу

Звичайна законодавча процедура є основною законодавчою процедурою [59] для прийняття регламентів, директив і рішень. В рамках цієї процедури Європарламент має право абсолютного вето при прийнятті рішень спільно з Європарламентом і Радою ЄС. Незважаючи на те, що Євро-парламент рідко застосовує право вето, можливість його застосування вважається ефективним заходом, що стимулює нормотворчий процес:
Аналіз ст. 294 Договору про функціонування ЄС дозволяє виділити наступні етапи розгляду і прийняття законодавчих актів в рамках звичайної законодавчої процедури (рис. 10):
1) Комісія подає проект законодавчого акта Європарламенту і Ради ЄС;
2) перше читання.
У першому читанні поданий Комісією проект законодавчого акта розглядається Європарламентом по суті, в разі потреби до нього вносяться правки, після чого Європарламент доводить свою позицію щодо проекту Раді ЄС, який:
– Схвалює позицію Європарламенту без внесення в неї змін (законодавчий акт в такому випадку вважається прийнятим);
– Відхиляє позицію Європарламенту повністю або частково і формує власну обґрунтовану позицію, яка передається на розгляд Європарламенту в другому читанні.
Перше читання не передбачає будь-яких обмежень часу ні для Європарламенту, ні для Ради ЄС;
3) друге читання.
Протягом трьох місяців з моменту передачі Європарламенту позиції Ради ЄС в першому читанні Європарламент:
– Схвалює позицію Ради ЄС або не висловлює заперечень щодо позиції Ради ЄС (законодавчий акт вважається прийнятим в позиції Ради ЄС в першому читанні);
– Більшістю всіх своїх членів відхиляє позицію Ради ЄС (законодавчий акт вважається неприйнятим);
– Більшістю всіх своїх членів приймає поправки до позиції Ради ЄС в першому читанні, які передаються на розгляд Ради ЄС і Комісії, яка виносить висновок за даними поправкам.
Європарламент обмежений щодо внесення поправок в ході другого читання, оскільки вони повинні співвідноситися з його позицією в першому читанні або бути спрямованими на досягнення компромісу між Європарламентом і Радою, або змінювати ту частину загальної позиції, яка не була включена в первинну пропозицію, або враховувати нові факти [60].
Висновок Комісії щодо правок Європарламенту передається до Ради ЄС, який протягом трьох місяців після отримання висновку Комісії може:
– Схвалити всі поправки Європарламенту [61] (законодавчий акт вважається прийнятим);
– Не схвалити всі поправки Європарламенту, після чого Голова Ради за згодою з Головою Європарламенту протягом шести тижнів скликає засідання Погоджувальної комітету.
З метою більш ефективної реалізації процедури спільного прийняття рішення використовується система «тріалог» [62]. Такі неофіційні зустрічі спрямовані на забезпечення оперативного досягнення угод в встановлені Договором про Співтоваристві терміни. Для ефективного ведення переговорів обмежене число учасників, що представляють Європарламент, Комісію та Раду, зустрічаються задовго до початку погоджувальної стадії;
4) погоджувальна стадія.
Погоджувальна комітет, що складається з членів Ради або їхніх представників і рівного числа представників Європарламенту, збирається з метою дійти згоди щодо проекту законодавчого акту, виходячи з позиції Європарламенту та Ради ЄС в другому читанні. Європарламент і Рада ЄС протягом шести тижнів після свого скликання повинні виробити спільну позицію, яка повинна бути підтримана кваліфікованою більшістю членів і представників Ради ЄС та більшістю представників Європарламенту, що беруть участь в роботі Погоджувальної комітету. Схвалений таким чином спільний проект законодавчого акта передається на розгляд Європарламенту та Ради ЄС. Якщо ж протягом зазначеного терміну Європарламент і Рада ЄС не приймуть спільну позицію щодо проекту законодавчого акту, законодавчий акт вважається неприйнятим. Комісія бере участь у засіданнях Погоджувальної комітету і вживає всіх необхідних ініціативи з метою зближення позицій Європарламенту і Ради;
5) третє читання.
Протягом шести тижнів після схвалення проекту законодавчого акту Погоджувальною комітетом Європарламенту та Ради ЄС повинні винести рішення щодо зазначеного проекту. Законодавчий акт буде прийнятий, якщо його проект одночасно підтримають:
– Більшість всіх депутатів Європарламенту;
– Кваліфікована більшість членів Ради ЄС.
Якщо проект законодавчого акту не отримає такої підтримки, він вважається неприйнятим.
У тих випадках, коли законодавчий акт приймається з ініціативи групи держав – членів ЄС, за рекомендацією Європейського центрального банку або за запитом Суду ЄС, участь Комісії в процесі розгляду проекту законодавчого акту ініціюється Європарламентом і Радою ЄС, які передають в першому і другому читаннях проект законодавчого акта на розгляд Комісії. За власною ініціативою Комісія може виносити висновок щодо правок Європарламенту в першому читанні і брати участь в роботі Погоджувальної комітету.
Законодавчі акти, прийняті відповідно до звичайної законодавчої процедури, підписуються Головою Європарламенту і Головою Ради ЄС.

Посилання на основну публікацію