Значення, склад та порядок формування Європейської ради

Європейська рада – вищий політичний орган ЄС, з яким відповідно до ст. 15 Договору про ЄС доручено визначати загальні політичні орієнтири і пріоритети ЄС.
Створення Європейської ради було обумовлено необхідністю вирішення деяких особливо важливих питань на найвищому державному рівні. В основі створення Європейської ради лежала ідея французького президента Шарля де Голля про проведення неформальних самітів лідерів держав ЄС, спрямованих на зниження ролі держав в рамках інтеграційного утворення. Неформальні саміти проводилися з 1961 р, в 1974 р на саміті в Парижі дана практика регулярних зустрічей у верхах керівників усіх держав-членів (глав держав або урядів) була закріплена документально за пропозицією В. Жискар д’Естена, який займав у той час пост президента Франції. З прийняттям Єдиного європейського акта 1986 р Європейська рада стає органом ЄС. Європейська рада слід відрізняти від Ради ЄС та Ради Європи. Європейська рада і Рада ЄС – інститути ЄС, Рада Європи – самостійна міжнародна політична організація, метою якої є побудова єдиної Європи, що ґрунтується на принципах свободи, демократії, захисту прав людини і верховенства закону. Європейська рада виник в середині 1970-х рр. в якості регулярної зустрічі в верхах керівників усіх держав-членів; Рада ЄС функціонує з моменту заснування Європейських співтовариств в 1950-і рр. і об’єднує представників національних урядів на міністерському рівні. Європейська рада складається з глав держав або глав урядів учасників ЄС, Голови Європейської ради і Голови Комісії. Спосіб представництва держав-членів в Європейській раді залежить від їх форми правління і визначається країнами ЄС самостійно. Переважна більшість держав – членів ЄС є сьогодні парламентськими республіками або монархіями. Як наслідок, вони представлені в Європейській раді главами своїх урядів (прем’єр-міністрами і т. П.). В роботі Європейської ради бере участь Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки. У тих випадках, коли це обумовлено порядком денним засідання Європейської ради, кожного члена Європейської ради може супроводжувати міністр, а Голови Комісії – один з членів Комісії.
Після вступу в силу Лісабонського договору Європейський рада входить до складу інститутів ЄС. Як відзначають дослідники, еволюція статусу Європейської ради обумовлена необхідністю сфокусувати влада на вищому рівні для планування загальної стратегії розвитку ЄС і звершення дій ЄС на світові загрози [35].
Мал. 5. Склад Європейської ради

Голова Європейської ради, що працює на постійній основі, – нова посада, запроваджена Лісабонським договором.
Голова обирається цим інститутом кваліфікованою більшістю строком на 2,5 року і є самостійним членом Європейської ради поряд з главами держав або урядів країн ЄС і Головою Комісії. На відміну від більшості інших керівних посад (зокрема, Голови Комісії) Голова Європейської ради може займати свій пост не більше двох термінів поспіль, т. Е. Максимум п’ять років. Згідно ст. 15 Договору про ЄС Голова Європейської ради не може здійснювати національний мандат, т. Е. Не може займати посади в апараті управління окремих держав.
Установчі документи ЄС наділяють Голови Європейської ради вельми обмеженим набором повноважень, які зводяться в основному до загального керівництва роботою очолюваного ним інституту (п. 6 ст. 15 Договору про ЄС). У зв’язку з цим ще в ході складання проекту Європейської Конституції 2004 року голова Конвенту по її підготовці В. Жискар д’Естен широко використовував англомовний термін «chairman», яка не імеетаналогов в інших мовах і означає особу, що займає крісло головуючого, але аж ніяк не голови -начальник, голови-президента ( «president»). В остаточній редакції проекту Європейської Конституції 2004 року і слідом за нею Лісабонського договору 2007 року на всіх мовах, в тому числі англійською, використаний все ж термін «президент». Винятком є болгарська редакція, де термін «голова» рівнозначний терміну «президент» [36].
У засобах масової інформації та іноді в науковій літературі пост Голови Європейської ради порівнюють з президентом ЄС, а Голови Комісії ототожнюють з прем’єр-міністром ЄС. Слід мати на увазі, що мова йде не більше ніж про аналогії. Посади «президент» або «прем’єр-міністр» ЄС не існують і вводити їх не планується.
Хоча Європейська рада в силу положень Лісабонського договору є окремим інститутом ЄС, у нього немає своєї адміністрації. Адміністративна підтримка європейського Ради і його Голови здійснюється Секретаріатом Ради ЄС [37]. Разом з тим при Голові діє кабінет радників, який формується в своїй більшості з колишніх дипломатів і досвідчених політиків і допомагає голові ЄС в підготовці і скликанні засідань Європейської ради (формуванні порядку денного).

Посилання на основну публікацію