Західні поліархії

Це політичні системи, традиційно іменовані ліберальними демократіями (Західна Європа, Північна Америка, Австралія). Термін «поліархія» був введений в політологічний лексикон американським вченим Робертом Аланом Далем (р. 1915) для розрізнення класичних (античних часів) і сучасних демократій. У буквальному перекладі це грецьке слово означає «влада багатьох». Основними ознаками поліархії були визначені:

(1) виборність органів влади;

(2) загальне виборче право;

(3) реальна конкурентність виборів без примусу;

(4) свобода самовираження, наявність альтернативних джерел інформації;

(5) можливість створювати незалежні від держави асоціації та організації.

Поліархічні риси в принципі притаманні багатьом державам, де проводяться багатопартійні вибори. Специфічність же західних поліархій полягає в їх культурному середовищі, орієнтованої на класичні ліберальні цінності. Головні з них – це, звичайно, прихильність принципу індивідуалізму і що з нього вимога категоричного дотримання прав людини. Принципові для західної ліберальної культури й надія на рушійну силу конкуренції і свободи вибору як в економіці, так і в політиці. Саме цими особливостями прийнято пояснювати складність і диференційованість західних політичних систем, в державній машині яких створено безліч витончених «стримувань і противаг», покликаних зменшити тиск влади на громадянське суспільство, мінімізувати загрозу порушення державою прав індивіда.

Посилання на основну публікацію