Теорія євразійства

Своєрідною спробою примирення крайнощів в ідеології західників та слов’янофілів, синтезу їх ідей стала теорія євразійства. Витоки євразійства лежать в ідеях пізніх слов’янофілів К. Леонтьєва, Н. Страхова і М. Данилевського.

Творцями цієї оригінальної соціально-політичної концепції були відомі російські мислителі, що опинилися в після революційний період в еміграції, – філософ Лев Павлович Карсавін (1882-1952), культуролог, філософ Трубецькой Микола Сергійович (1890-1938), філософ, геополітик, економіст Петро Миколайович Савицький (1895-1968) та ін. Євразійці намагалися обгрунтувати необхідність розвитку Росії як особливої, унікальної цивілізації – Євразії. Вони представляли Росію як новий геополітичний, історико-культурний феномен, що виник на основі особливого географічного положення Росії. Тому, на думку євразійців, економічний і політичний лад Росії повинен включати в себе як елементи Сходу, так і елементи Заходу. Причому пріоритетом для Росії повинні все ж таки залишатися елементи Сходу. Тому провідною ідеологією в Росії повинна залишитися православна релігія, традиційна для Росії східна гілка християнства. Очолити ж євразійська держава повинна нова еліта, яка керується православної ідеологією і обрана демократичним шляхом.

У Росії до теперішнього часу існують суспільно-політичні організації, які поділяють ідеї євразійців, однак вони не користуються значним впливом.

Посилання на основну публікацію