Соціальна держава

Ця модель орієнтована головним чином на ефективне виконання функції соціального захисту населення. Головне завдання такої держави – згладжування соціальної нерівності за рахунок перерозподілу суспільного доходу на користь незаможних громадян. Не зазіхаючи на основи ринкової економіки, така держава прагне організувати «соціальне партнерство» влади, бізнесу та найманої праці, розгортає великі соціальні програми по забезпеченню зайнятості, гідних житлово-побутових умов, розвитку доступних для всіх освіти, медицини, культури та ін. Головний інструмент такої активної соціальної політики, звичайно ж, – прогресивне оподаткування (високе для бізнесу і висококваліфікованої праці і низьке для інших). Така модель держави реалізується в 1960-1970-х роках у ФРН, країнах Скандинавії. Переваги таких держав, безперечно, великі: високий рівень добробуту більшості, соціальна стабільність, зниження конфліктності. Недоліки, втім, також виявилися практично відразу: високе оподаткування бізнесу гальмує його активність, знижує темпи економічного зростання, тим самим підриваючи джерело розгортання широких соціальних програм. До того ж масове поширення отримує соціальне утриманство, падає мотивація трудової активності населення тощо

Посилання на основну публікацію