Політичну владу визначає комплексність всіх механізмів і способів впливу політичного суб’єкта (держави) на поведінку політичних об’єктів (соціальних груп, спільнот та індивідів). Політична влада – це реалізована державою здатність координувати, управляти і підпорядковувати інтереси членів суспільства безумовної політичної волі.
Особливості:
використання сили, як легальний метод впливу; верховенство над усіма іншими видами влади і обов’язковість виконання рішень іншими видами влади і суспільством;
суверенітет – виняткове право встановлення єдиного правопорядку, незалежно від інших внутрішніх і зовнішніх сил; легітимність – обґрунтована правомірність прийнятих рішень;
публічність і безособовість – право звернення до всіх громадян держави від імені суспільства за допомогою права; наявність різноманітних ресурсів впливу (інформаційні, економічні, примусові).
Способи владарювання:
- мотивація об’єкта (об’єктів) до певної дії, необхідного і угодному влади;
- перешкоджання всім видам поведінки об’єктів, які небажані для влади;
- Політика – це діяльність в галузі суспільних відносин з метою здійснення спільних інтересів, основною з яких – влада.
Політична еліта
Це щодо нечисленна група, в руках якої сконцентрований великий обсяг влади, здатний забезпечити вплив, втілення необхідних політичних задумів, інтеграцію і підпорядкування, відображення інтересів всіх верств суспільства в певних політичних установках.
Характерні риси еліти:
- нечисленна, самостійна і впливова соціальна група;
- володіє високим статусом в суспільстві;
- в її руках сконцентрований значний обсяг влади (державної та інформаційної);
- бере пряму участь в здійсненні влади;
- представники політичної еліти мають високі організаторські здібності і іншими талантами (ораторським, наприклад).
Функції:
- моніторинг основних інтересів різних соціальних груп і їх субординація;
- відображення інтересів соціальних груп в політичних установках;
- формування політичної ідеології на законодавчому рівні;
- реалізація політичних ідей за допомогою різних механізмів.
Політична партія
Група однодумців, організована з метою вираження інтересів певного соціального шару (шарів), яка прагне отримати державну владу або брати активну участь в її здійсненні, називається політичною партією (політичною силою).
Партія – основна ланка, що зв’язує державу і громадян, яке діє на всіх етапах політичного процесу.
Засоби масової інформації (ЗМІ)
Це сукупність всіх джерел і каналів передачі інформації, що включає в себе друковані видання, радіо, телебачення, Інтернет, кінематограф, здатних впливати на почуття аудиторії, коригувати соціальні установки і ціннісні орієнтири.
Оперативність і універсальність подачі інформації, її образність певним способом впливає на поведінку мас.
Основні функції ЗМІ:
- комунікативна;
- організаторська;
- культурно-освітня;
- ідеологічна;
- рекламна;
- рекреативная;
- контролююча.
Виборча система
Один з найважливіших політичних інститутів, що формує виборні органи влади.
Компоненти виборчої системи:
Виборче право:
об’єктивне – норми, що регулюють виборчий процес;
суб’єктивне:
- активне – право вибирати;
- пасивне – право бути обраним.
Виборчий процес – комплекс заходів, що забезпечує підготовку і проведення виборів, складається з:
- підготовчого етапу (призначають дату, ведуть облік виборчих аудиторії);
- висування кандидатів, процедури їх реєстрації;
- фінансування виборів, проведення передвиборної агітації;
- голосування і підбиття підсумків.