1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Політологія
  3. Розпуск парламенту

Розпуск парламенту

Поняття «розпуск парламенту», історичні факти

Розпуск парламенту – це припинення діяльності парламенту до закінчення терміну його повноважень і призначення нових виборів, він є одним із засобів дозволу урядового (політичної) кризи або призначення виборів на більш відповідний час.

Розпуск парламенту має на увазі припинення його діяльності в державах з парламентськими і змішаними формами правління, яке супроводжується призначенням нових виборів.

Інститут розпуску парламенту являє собою один з основних елементів конституційного механізму реалізації державної влади. Цей інститут закріплений в конституціях усіх європейських країн. Інститут розпуску парламенту допомагає реалізувати принцип поділу влади. При цьому глава держави відправляють діючий парламент у відставку і призначає нові вибори.

Практика розпуску парламенту спостерігається вже в Середні століття. Так, в 1356 році у Франції з ініціативи дофіна Карла були розпущені Генеральні штати. В результаті Генеральні штати відмовилися підкорятися і підняли в Парижі повстання. Карл був змушений прийняти Великий березневий ордонанс – законодавчий документ про обмеження у Франції виконавчої влади.

У Новий час парламент розпускався в багатьох країнах світу:

  • двічі розпускав парламент Карл I (1629 і 1640 рр.);
  • розгін парламенту Кромвелем, або Прайдова чистка в Англії (1648 р.);
  • розпуск довгого парламенту в Англії (1653 р.);
  • розпуск англійського парламенту Вільямом Піттом молодшим (1784 р.);
  • розпуск німецького парламенту в 1848 р.;
  • розпуск парламенту Наполеоном III Бонапартом в 1851 р.;
  • розпуск парламенту в Угорщині (1861 р.);
  • розпуск парламенту в Японії (1895 р.).

Величезний вплив на історичний розвиток Франції надав розпуск парламенту Людовіком XVI 23 червня 1789 р. Король оголосив про розпуск Національного збори, у відповідь на що в Парижі почалося повстання, що переросло у Велику Французьку революцію.

Багато разів розпускався парламент протягом XX – XXI ст.: розпуск Першої та Другої Державної Думи Російської імперії (1906 і 1907 рр..); розпуск Четвертої Державної Думи в 1917 р.; розпуск в. І. Леніним Установчих зборів у 1918 р.; розпуски парламентів у Бельгії (1961), Конго (1963 р.), Німеччини (1972, 1982, 2005 рр.), Росії (1993 р.), Молдови (2009), Киргизії (2007 р.), Казахстану та Латвії (2011), Вірменії (2018 р.) та ін. Кілька разів розпускався парламент в Україні (2007, 2008, 2014 рр..).

Як проходить розпуск парламенту

Відповідно до конституцій країн і чинного законодавства парламент повинен припинити свою діяльність із закінченням терміну його повноважень, обранням нового складу і початком його роботи. Достроковий розпуск парламенту допускається не у всіх країнах і тільки за наявності певних умов. В Італії, наприклад, допускається розпуск обох палат, але розглядається питання про розпуск якоїсь з палат (найчастіше, нижньої).

Право розпуску парламенту належить главі держави. У деяких країнах (Угорщина) можливий саморозпуск парламенту. Зазвичай парламент не може бути розпущений в умовах особливого, надзвичайного або воєнного стану, за кілька місяців до закінчення повноважень парламенту, до закінчення терміну повноважень президента. Іноді можливо лише строго певне число розпусків парламенту за певний період або перед розпуском парламенту передбачено проведення відповідного референдуму.

  • Найбільш типові підстави для розпуску парламенту (в різних країнах):
  • висловлення парламентом недовіри уряду;
  • неодноразове вираження парламентом недовіри уряду за певний період;
  • неодноразове відхилення парламентом рекомендованої кандидатури прем’єр-міністра;
  • відмова уряду в довірі парламенту;
  • нездатність сформувати уряд в зазначений термін;
  • неприйняття у встановлені терміни державного бюджету та ін

Розпуск парламенту в монархіях і парламентських республіках здійснюється за поданням урядом главою держави, при інших формах правління – на власний розсуд.

ПОДІЛИТИСЯ: