Правове регулювання простору свободи, безпеки та правосуддя в Європейському союзі

Простір свободи, безпеки та правосуддя (далі – ПСБП) об’єднує напрямки співпраці, які не є в прямому сенсі частиною економічного чи політичного співробітництва держав – членів ЄС і можуть бути позначені як правова інтеграція. Метою правової інтеграції є усунення перешкод для нормального функціонування окремих національних правових систем в умовах інтеграції.
На певному етапі економічної і політичної інтеграції правова інтеграція стає нагальною потребою, оскільки виникає необхідність коригування механізму функціонування окремих національних правових систем, прийняття поправок або компенсаторних заходів внаслідок збільшення взаємного проникнення людей, товарів, послуг і капіталів між країнами.
Наприклад, відкриття внутрішніх кордонів між державами Шенгенської співпраці внаслідок розширення реалізації свободи пересування людей позбавляє такі держави можливості обліку осіб та огляду транспортних засобів через прикордонний контроль. Атакою контроль служив цілям забезпечення внутрішньої безпеки, боротьби зі злочинністю. Тому в якості компенсації і з метою збереження високого рівня внутрішньої безпеки ліквідація контролю на внутрішніх кордонах компенсується за рахунок посилення прикордонного контролю на зовнішніх кордонах, співпраці прикордонних служб, органів внутрішніх справ, міграційних служб. В результаті такої співпраці виникає новий простір, об’єднаний єдиними правилами в окремих сферах (візове співробітництво, колізійні норми міжнародного приватного права, європейський ордер на арешт) і спеціальними інструментами посиленого співробітництва між різними правоохоронними та судовими органами.
Всі напрямки співпраці в рамках ПСБП так чи інакше покликані забезпечити єдність правового режиму в питаннях, пов’язаних з пересуванням осіб та наслідками спрощення такого пересування між державами ЄС.
Результатом такої співпраці має стати створення простору без внутрішніх кордонів, всередині якого забезпечено вільне пересування осіб незалежно від громадянства, рівний доступ до правосуддя у всіх державах ЄС і високий рівень безпеки.
Сфера регулювання ПСБП включає ряд питань, які традиційно належали до сфери внутрішньої компетенції держав. Проте держави ЄС зуміли вибудувати між собою спочатку міжурядову співпрацю, а потім зробити його повноцінною частиною права ЄС, для якого характерні верховенство над національним регулюванням, пряму дію на території держав і юрисдикционная захист.
Складний процес формування ПСБП вплинув на європейську інтеграцію в цілому, в певній мірі став причиною її роздроблення, появи концепції «Європи різних швидкостей» і привів до створення в ЄС механізму посиленого співробітництва. В даний час не всі держави – члени ЄС в повній мірі беруть участь в ПСБП, а правове регулювання зберігає ряд особливостей, швидше за характерних для міжурядового методу.
ПСБП являє собою унікальний правовий феномен. ПСБП, як і правова система Європейського Союзу в цілому, продовжує розвиватися, компетенція ЄС розширюється, держави наділяють його більш ефективними інструментами регулювання співробітництва. Така співпраця, в свою чергу, стає прикладом для розвитку інших інтеграційних утворень і міжнародного права в цілому. В ході реалізації зовнішнього виміру ПСБП сусідні держави, в т. Ч. Республіка Білорусь, також виявляються втягнутими в співробітництво, яка покликана забезпечити вільне пересування осіб між державами, більшу ефективність судової співпраці та високий рівень безпеки в регіональному масштабі.

Посилання на основну публікацію