Права людини. Політична соціалізація

Особистість і політика існували не завжди. У первісному стані людського суспільства індивід становив органічну частину соціального цілого, нічим не відрізнявся від собі подібних з боку соціальних якостей і тому не являв собою особистості. Це була людина роду, племені, що не володіє навіть власним ім’ям. Громадське життя його регулювалася цілком звичаями, ритуалами, традиціями, а не політичними чи правовими нормами.

З розвитком економіки, появою додаткового продукту, індивідуального поділу праці та приватної власності виникає соціальна індивідуальність – особистість зі специфічними інтересами і цілями. Одночасно відбувається і диференціація суспільного життя. Виникає політика, специфіка і основна роль якої – узгодити різноманітні інтереси та цілі окремих приватних осіб і груп у суспільстві і тим самим забезпечити потреби суверенної особистості і цілісність суспільства. Ця взаємодія особистості і політики буде тривати до тих пір, поки існують різноманітні приватні інтереси. Завдання цієї глави і полягає в тому, щоб розкрити основні аспекти такої взаємодії.

Посилання на основну публікацію