Політика і мораль

Політика пов’язана і з такою нормативною сферою життя, як мораль.

Під мораллю звичайно розуміють ту чи іншу систему норм, правил, оцінок, які покликані регулювати поводження людей у ​​цілях узгодження їх особистих і суспільних інтересів.

Очевидно, що між мораллю і політикою є щось спільне, оскільки вони виникли з одного джерела – з потреби людей в регулюванні, упорядкуванні суспільних відносин, їх стабільності, організованості.

Однак між тими нормами, якими керуються політичні структури, держава, і загальнолюдськими моральними нормами є відмінності:

(1) мораль історично виникла раніше, ніж норми політики, якими керується держава, – правові норми; право виникло в силу недостатності регулятивних можливостей моралі в соціально неоднорідному суспільстві;

(2) соціальний простір, в якому застосовуються і діють моральні норми, значно ширше, ніж поле застосування правових норм, які діють лише в обмежених межах політичної сфери; дія ж моральності поширюється на всі області людського існування: особисті та громадські, духовні та матеріальні, світоглядні та конкретно-практичні;

(3) при всьому різноманітті моральних норм їх основу складають узагальнені уявлення про ідеали, спрямованих до добру, до належного душевного строю і поведінці, до вибору цінностей більш високого порядку: загальнолюдських, неминущі, вічних істин і цінностей; правові ж норми, закони насамперед закріплюють у свідомості і поведінці людей ті правила, які життєво важливі для пануючих соціальних сил;

(4) суб’єктом моралі є особистість, а вищою інстанцією для застосування моральних норм виступає совість; суб’єктом ж права виступає держава, а вищою інстанцією для його застосування є суд.

Непроста проблема співвідношення політики і моралі здавна займає розуми мислителів. У центрі проблеми завжди стояли питання морального впливу на владу, здатності суспільства до одухотворення, облагороджування цієї сфери протиріч і конфліктів на основі ідеалів добра і справедливості. У процесі еволюції політичної думки виділилися дві крайні позиції з цього питання.

Одна частина теоретиків, починаючи з Макіавеллі, стояла на позиції заперечення якої б то не було можливості серйозного впливу моралі на політику. Широко відомий його афоризм, який стверджував, що для політики мета завжди виправдовує будь-які засоби.

Інша частина вчених практично ототожнювала політичні норми з цінностями загальнолюдської моралі, вважаючи, що останні є провідними орієнтирами для будь-якої соціальної сфери, в тому числі і для політики.

Взаємовідносини політики і моралі і сьогодні – одна зі складних проблем політичної науки. Однак не викликає сумніву, що політику не можна розглядати як сферу, що знаходиться по той бік добра і зла, тобто за межами моралі. Мораль завжди так чи інакше впливає на всі сфери життя, в тому числі і на політичну поведінку людей. Причому можливо і необхідно сприяти процесу гуманізації політичних відносин шляхом формування державного курсу, що виключає привілейоване становище тих чи інших соціальних, національних, конфесійних груп, правлячих еліт, а також шляхом постійного пошуку консенсусу між конфліктуючими політичними силами.

Посилання на основну публікацію