Політична соціалізація і політична культура

У загальному плані соціалізація (від лат. Socialis – суспільний) – це процес активного відтворення особистістю соціального досвіду, здійснюваний в її діяльності і спілкуванні.

Політичну соціалізацію особистості можна визначити як процес активного відтворення особистістю політичного досвіду, певної системи норм, цінностей і установок політичної діяльності і політичних відносин.

Можна сказати й по-іншому: політична соціалізація особистості – це процес, в ході якого в особистості в кілька етапів формуються певна картина політичного світу, досвід політичної діяльності і політичного спілкування.

Політична соціалізація має дві основні функції:

(1) забезпечення достатньо ефективного в рамках даної соціальної системи політичної взаємодії з різними політичними організаціями;

(2) збереження динамічної рівноваги політичної системи, а разом з тим і самого суспільства завдяки засвоєнню новими членами прийнятих у ньому норм і ціннісних зразків політичної поведінки.

Стрижнем політичної соціалізації є збагачення особистості політичним досвідом попередніх поколінь, який виражений в політичній культурі. Політична культура – це сукупність загальноприйнятих ціннісних орієнтацій, переконань і норм політичного життя суспільства. У міру її засвоєння людина все більше адаптується до існуючої політичної системи, стає в змозі активно впливати на неї, тобто все більшою мірою робиться суб’єктом політичного життя.

Таким чином, політична соціалізація особистості – це завжди двосторонній процес, у якому особистість, з одного боку, відчуває на собі вплив різного роду політичних суб’єктів, а з іншого боку, у міру соціалізації сама стає в змозі впливати на політичне життя суспільства.

Посилання на основну публікацію