Особливості політичної думки 19 ст.

Головні особливості цього періоду в розвитку політичної науки полягають у наступному: (1) наука про політику збагатилася низкою нових висновків і положень; (2) стало ясно, що політика є такою сферою людської діяльності, яка вимагає для її розуміння даних інших суспільних наук; (3) у цей період розвивається не тільки політична наука, але й інші суспільні науки. У результаті політичні проблеми найбільш повно стали розглядатися в рамках соціології.

Змінився і сам підхід до розуміння природи політики. На зміну громадянської концепції політики прийшла соціологічна концепція. Для неї відправною точкою вивчення політики є не окремий громадянин, особа, індивід, що було характерно для політичної думки епохи Просвітництва, а соціальна група, суспільний клас. У ряді індустріально розвинених країн було введено загальне виборче право, спираючись на яке робітничий клас, інші верстви трудящих могли продовжити боротьбу за свої права мирними засобами. Політична думка XIX ст. стала розглядати індивіда як продукту, похідного від своєї соціальної групи, кожна з яких має свої характерні риси, властивості. Такий підхід і отримав назву соціологічного.

Посилання на основну публікацію