Федерація

Федерація – союзна держава, що складається з адміністративно-територіальних одиниць (суб’єктів федерації), що володіють юридично закріпленої політичною самостійністю. Складові федеративний союз державні утворення (штати, землі, провінції) можуть мати своє власне адміністративно-територіальний поділ. На відміну від унітарної держави у федерації існує дві системи вищих органів влади – загальнофедеральних і сформовані в кожному суб’єкті федерації. При цьому будь-який суб’єкт федерації має своє законодавство (а в багатьох випадках і свою конституцію), яке, однак, не повинно вступати в протиріччя з загальнофедеральних законами.

Наявність у федеративних державах двох джерел прийняття законів породжує проблему поділу компетенції центру і регіонів. Як правило, порядок такого поділу прописується в загальфедеральної конституції. До відання федеральних властей зазвичай відносять питання громадянства, зовнішньої політики, оборони, грошового обігу, надрокористування і т.д. Повноваження суб’єктів федерації традиційно включають регулювання питань землекористування, економічної та соціальної інфраструктури місцевого значення, комунального господарства та ін.

Загальфедеральний парламент обов’язково має двопалатну структуру. Нижня палата, як правило, формується за принципом: один депутат від певного числа населення (виборців). Склад же верхньої палати в більшості випадків формується на основі принципу однакового числа депутатів від кожного суб’єкта федерації. Це робиться для того, щоб депутати від густонаселених регіонів не могли ігнорувати інтереси територій з невеликою чисельністю населення.

Незважаючи на те що суб’єкти федерації мають багато ознак власної державності, вони не є суверенними державами в повному юридичному сенсі. Оскільки в більшості випадків у них немає права одностороннього виходу зі складу федерації, права самостійної участі в міжнародних відносинах і т.п.

Структура федеративних держав може бути вибудувана Трояк: (1) за територіальним принципом, (2) етнотериторіальну і (3) змішаному.

У першому випадку суб’єкти федерації виділяються тільки за адміністративно-територіальним критерієм. Таких федерацій більшість (США, Мексика, ФРН). У другому – головним критерієм освіти суб’єктів федерації стає компактне проживання якого-небудь великого етносу в певних територіальних межах. Такі федерації дуже нестійкі і їх зовсім небагато (Бельгія, Пакистан, Нігерія). Третій варіант структурування федеративних держав передбачає виділення однієї групи суб’єктів за територіальним принципом, а інший – за етнічною. Такі федерації називають асиметричними. Зважаючи на складність забезпечення у федераціях такої форми принципу рівноправності її суб’єктів подібних федеративних утворень у світі також трохи (Канада, Росія, Індія).

Посилання на основну публікацію