Завдання виховання в педагогіці

В умовах сучасної системи вітчизняної освіти, тобто в стані змінюються соціально-економічних, політичних і культурних умов, зростає роль переосмислення, зміни завдань виховання відповідно до нових актуальних вимог сучасності.

В рамках інтеграції російської системи освіти в світовий освітній простір міністерством освіти прийняті нормативні документи, що містять нове розуміння цілей і завдань виховання як пріоритетна педагогічної категорії.

Нова освітня парадигма завдання виховання в педагогіці визначає як необхідність формування духовно-моральної особистості, а також як реалізацію педагогічного впливу, яка спрямована на різнобічний особистісний та професійний розвиток.

Класифікація завдань виховання

Метою цілеспрямованого, керованого педагогічного впливу є особистісний та професійний розвитку. Воно виконується в декількох напрямках, що дає можливість конкретизувати завдання виховання. Розділ сучасної педагогіки виділяє наступні напрямки, завдання виховання:

  • Моральне виховання;
  • Розумове виховання;
  • Естетичне виховання;
  • Екологічне виховання;
  • Економічне виховання;
  • Фізичне виховання;
  • Трудове і політехнічна виховання;
  • Правове виховання.

Розумове виховання як пріоритетна виховна задача

Розумове виховання – це планомірне, цілеспрямоване управління розвитком пізнавальних здібностей, розуму за допомогою мотивації до навчання, інтелектуальної діяльності, формування системи знань, навичок їх придбання в ході рішення академічних і професійних завдань.

Основним завданням розумового виховання виступає формування наукового світогляду, а також здійснення розумового розвитку і навичок мислення.

Категорія світогляду в сучасній науці – це система поглядів особистості на навколишній соціально-природний світ, глибоке усвідомлення феноменів природного і соціальної реальності.

Під розумовим розвитком мається на увазі процес розвитку розумових сил, здібностей учнів як підсумок цілеспрямованого педагогічного впливу.

Завдання розумового виховання

Завданнями розумового виховання виступають:

  • Засвоєння запланованих обсягів наукового знання;
  • Розвиток пізнавальної активності;
  • Становлення наукового світогляду;
  • Розвиток розумових сил, навичок, пізнавальних інтересів;
  • Розвиток розумових здібностей.

Мислення – це узагальнене і опосередковане вивчення особистістю феноменів і процесів навколишньої дійсності у своїй різноманітності, діалектичності і варіативності їх взаємовідносин.

Мислення буває:

  • діалектичним;
  • логічним;
  • абстрактним;
  • узагальненим;
  • теоретичним;
  • індуктивним;
  • дедуктивним;
  • технічним;
  • продуктивним;
  • репродуктивним;
  • системним.

Розвиток діалектичного мислення є цілеспрямованим процесом формування в учнів розуміння законів діалектики, законів розвитку, взаємозв’язку і взаємозумовленості природних і соціальних явищ; розвиток здібностей аналізу, синтезу, абстрагування.

Розвиток логічного мислення являє собою процес оволодіння учнями методами логічної обробки знань, дефініції категорій, формулювання висновків, оволодіння методами міркування, узагальнення, висунення гіпотез, навичок прогнозування та інших здібностей.

Розвиток абстрактного мислення – це розвиток умінь визначати основні, істотні ознаки, нехтуючи другорядними, незначними характеристиками в ході формування абстрактних понять.

Отже, сучасна педагогіка розглядає головні педагогічні категорії, в тому числі категорію завдань виховання. Це призводить до виникнення нових дидактичних цілей, напрямів здійснення педагогічного впливу, головну роль серед яких відіграють завдання розумового виховання.

Посилання на основну публікацію