Засоби виховної роботи

Як засоби виховної роботи служать різні заходи і форми роботи (бесіда, екскурсія, тематичні вечори та інше), наочні ілюстрації (картини, кінопокази), а також види діяльності самих вихованців (конкурси, олімпіади, гуртки і т.д.). Які основні засоби виховання вибирають педагоги в своїй діяльності?

Засоби методу переконання

Педагогічний хист переконувати має велике значення в виховному процесі. Так як це пов’язано з розвитком свідомості учнів, розумінням своєї ролі в світі, своєї значущості, усвідомленням правил поведінки. Життя і планування діяльності учнів повинні бути єдиними, нерозлучно пов’язаними з розвитком моральної свідомості учнів, а також безперервної роз’яснювальною роботою і розширенням громадянського кругозору.

Таким чином, метод переконання в процесі виховання активно використовується, він має безліч граней розвитку, а також благотворно впливає на вихованців.

Головні засоби переконання:

  • Пояснювальні індивідуальні та спільні бесіди;
  • Форми навчальної роботи;
  • Тематичні конференції (моральні, естетичні, наукові та ін.);
  • Співбесіди з діячами мистецтва, науки, техніки.

Перераховані кошти переконання мають естетичний, фізичний і моральний характер.

Але не тільки словом і думкою здійснюється виховання і розвиток особистості. Звичайно ж, чимале значення у вихованні дітей надає позитивний приклад, зразки поведінки. Для становлення особистості дитини необхідні 3 складові:

  • Великі перешкоди;
  • Великі цілі;
  • Великі приклади.

Таким чином, метод позитивного прикладу грає у вихованні одну з перших ролей.

Наслідуваність – це психологічна основа впливу позитивного прикладу на процес виховання дітей.

Механізм наслідування полягає тому, що вихованці переживають протиріччя між досягнутим і необхідним рівнем розвитку, сприймаючи якісь позитивні зразки поведінки. У дітей під час цього з’являється необхідність в удосконаленні власних якостей і рис.

Засоби методу вправи

Суть даного методу полягає в множині повторенні вчинків і дій учнів. Мета методу – закріпити і сформувати у дітей звички і навички поведінки.

Завдяки великій різноманітності засобів реалізації методу вправи забезпечується широкий діапазон виховного впливу. Саме такими засобами виступають найрізноманітніші позакласні заходи і, природно, спілкування, в процесі якого виробляється не тільки сама культура мови, а й якості правдивості, ввічливості, товариства і багато інших риси.

Інакше кажучи, якщо практична діяльність учнів складена правильно, то вона буде виступати засобом втілення даного методу переконання.

Засоби методів схвалення і засудження

У вихованні застосовуються методи осуду і покарання. Але використання різних видів покарання може спровокувати появу спокуси у вихователів і стати головним засобом виховання учнів, причому про інші методи вчитель може забути.

Схвалення означає похвалу, позитивну оцінку, визнання вчителя або колективу, що виражається в особистій формі, або ж публічно.

Засудження є протилежністю схвалення.

Засудження – це негативна оцінка вчинків і дій учня з боку вихователя або колективу, які не відповідають правилам і нормам поведінки.

Але ці методи вимагають високого професіоналізму і мистецтва на практиці.

Засоби методу схвалення:

  • Нагородження похвальними грамотами і дипломами;
  • Подяка в наказі по навчальній установі;
  • Особиста похвала педагога, директора, класного вчителя;
  • Нагородження медалей і подарунками.

Засоби методу засудження:

  • Усну догану;
  • Зауваження педагога, класного керівника, директора;
  • Догану в наказі по навчальній установі;
  • Переклад в іншу школу;
  • Виняток з училища (неодмінно, після узгодження з районним відділом освіти;
  • Напрямок в школу для важковиховуваних.

Але кожне осуд має бути роз’яснено, супроводжуватися моральною оцінкою і аналізуванням неправильного вчинку.

Вимоги і контроль за поведінкою

Людина щодня на собі відчуває безліч різноманітних внутрішніх спонукань і зовнішніх чинників. Часто трапляється так, що ці спонукання відволікають учнів від виконання встановлених правил і норм поведінки.

Наприклад, надмірне захоплення комп’ютерними іграми ускладнює навчання, а дружба з недисциплінованими людьми призводить до поганих, засудженим вчинкам. Дуже багато таких труднощів у навчанні. Саме тому поряд з переконанням і позитивним прикладом з’являється необхідність використання і такого методу виховання, як пред’явлення вимог і здійснення контролю за поведінкою.

Засобами методу пред’явлення вимог є:

  • Вказівки педагогів, директора, класного вчителя, а також їх розпорядження;
  • Прохання керівників.

Суть цього методу полягає в тому, що він дозволяє ефективно реагувати на відхилення в поведінці студентів і проводити своєчасне коректування.

Але ефективність цього методу залежить від доброзичливості відносин між вихователями і учнями, від чуйності і педагогічної тактовності вчителів.

А ось контроль – це такий метод виховання, який зумовлюється наглядом за діяльністю учнів, а також їх поведінкою. Це спонукає учнів дотримуватися правил і норм відповідної поведінки, а також пред’явлені вимоги і завдання.

Засоби методу здійснення контролю:

  • Особисті бесіди про виконання отриманих завдань;
  • Щоденне спостереження за роботою і відповідною поведінкою учнів;
  • Звіти учнів про виконану роботу перед однолітками;
  • Перемикання на інші види життєдіяльності.

В житті, найчастіше, виникає захопленість дітей якоюсь однією діяльністю, що призводить до негативних вчинків і явищ в поведінці. Наприклад, надмірне захоплення грою в карти або ж захоплення детективами та інше.

Але в даному випадку не завжди ефективні заборони вчителів. Дієвим засобом у таких моментах є метод перемикання учнів на інші види діяльності, більш продуктивні.

Це дуже дієвий метод, особливо коли необхідно викликати в дитини або групи дітей нові психічні переживання (наприклад, усунути образу).

Будь-яке засіб є ні хорошим, ні поганим, якщо ми вивчаємо його окремо від інших засобів, від цілої системи, від цілого комплексу впливів. Тоді перед учителем постає завдання оволодіння мистецтвом комплексного застосування всіх методів і засобів виховання і підвищення їх педагогічного впливу.

Посилання на основну публікацію