Взаємозв’язок розвитку, навчання, середовища і виховання

Існує чіткий взаємозв’язок між розвитком і вихованням дитини. Вплив виховної діяльності на процес розвитку особистості неможливо переоцінити. Давайте розберемо основні механізми цієї діяльності

Визначення понять розвитку і виховання

Почнемо з того, що дамо визначення основним педагогічним категорій, про які піде мова в статті.

Розвиток – це процес зміни особистості під впливом впливають на неї факторів, основними з яких прийнято вважати середу, спадковості і діяльність по вихованню дитини, а також результат цього зміни.

Виховання грає вирішальну роль в розвитку дитини.

Виховання – це процес передачі дитині суспільно-історичного досвіду, а також цілеспрямоване формування системи понять, цінностей, принципів шляхом впливу на свідомість і поведінку людини.

Виховання є характерною поведінкою тільки для людини. На відміну від інших живих істот, в процесі цілеспрямованого впливу на дитину проводиться не тільки передача досвіду, але також формуються якості, які будуть корисні в справі придбання знань і умінь.

Питання взаємозв’язку навчання, розвитку та виховання почала хвилювати педагогів-теоретиків досить давно. До числа найбільш відомих дослідників цієї теми можна віднести швейцарського фахівця в області психології Жана Піаже, а також радянського педагога Льва Семеновича Виготського.

Теорії обох дослідників мають цілий ряд розбіжностей. Зокрема, Піаже вважав, що виховання повинно слідувати за розвитком дитини. Методики виховання, які можна і доцільно застосовувати в тому чи іншому віці, визначаються психологічної зрілістю індивіда, досягнутим рівнем розвитку. Також Піаже вважав, що виховання не розвиває у людини нових якостей. Воно може лише посилити і зміцнити існуючі.

На думку Льва Виготського виховання прискорює розвиток дитини. Враховувати початкову ступінь розвитку, звичайно ж, варто, однак методи впливу необхідно вибирати такі, щоб дитина могла перейти на новий, більш високий рівень. Фактично, завданням виховання дослідник вважав подолання початкового рівня розвитку, більш швидкого подолання його.

Не останнє місце в процесі розвитку особистості грає соціум. Взаємозв’язок особистості, соціального середовища і виховання відображена у відомому прислів’ї «Для того, щоб виростити дитину, потрібна ціла село».

Одночасно з вихованням має йти навчання, так як воно є важливим фактором розвитку індивідуума, необхідно для поетапного розвитку особистості. При цьому ці дві категорії необхідно розрізняти.

Основною відмінністю виховання і навчання є те, що навчання – це процес передачі знань і способів виконання дій, а виховання покликане інтеріоризувати соціальні цінності і сприяти розвитку особистісного ставлення до них.

Ефективність і ступінь впливу виховання на розвиток особистості

Якщо говорити коротко, то взаємозв’язок розвитку і навчання може бути ефективно тільки в разі виконання низки умов:

  • цілеспрямованість;
  • послідовність;
  • кваліфіковане керівництво процесом.

Оцінка реального вкладу виховання в розвиток особистості буває складно. Доречно згадати з цього приводу висловлювання Д. Дідро, який писав, що завдяки вихованню можна досягти багато чого, однак розвинути можна тільки те, що дитині дала природа.

Рівень виховного впливу і його ефективність знаходяться в прямій залежності від правильного визначення рівня актуального розвитку. Потрібно вміти правильно оцінювати вміння і початкові знання дитини, бачити зони його найближчого розвитку.

Зона найближчого розвитку – це можливості дитини, реалізувати які можна тільки за умови грамотного керівництва з боку дорослого.

Основною метою виховання є розвиток особистості.

Завдання виховання

В результаті виховного процесу проводиться вирішення основних завдань, пов’язаних з досягненням особистістю заданого рівня розвитку. До числа таких задач можна віднести:

  • природно-культурні: досягнення фізичного і сексуального розвитку відповідно до віку;
  • наділення особистості морально-етичними цінностями, прийняття нею характерних рис навколишнього соціуму;
  • соціально-культурні: розвиток самосвідомості, самовизначення, проходження процесу самоствердження;
  • соціально-психологічні.

Рішення більшості завдань визначається віковими етапами. Накопичення невирішених завдань може призвести до значної затримки в процесі розвитку. Для того, щоб зробити процес виховання повноцінним, необхідно опрацьовувати проблемні питання, що виникають у міру розвитку, за розробленими алгоритмами вирішення поставлених завдань, дотримуватися принципу послідовності.

Посилання на основну публікацію