1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Педагогіка
  3. Взаємодія педагогічної науки і практики

Взаємодія педагогічної науки і практики

Взаємодія педагогічної науки і практики – це процес їх збагачення за рахунок взаємозв’язку один з одним.

Сутність взаємодії педагогічної науки і практики

Педагогічна наука і практика спрямовані на здійснення однієї і тієї ж функції, яка полягає у підготовці підростаючого покоління до успішної і продуктивної участі в житті сучасного суспільства, шляхом залучення кожного учня (вихованця) до загальнолюдської культури, своєчасного і всебічного особистісного розвитку. Саме в реалізації даної функції і проявляється єдність педагогічної та практики у сфері освіти. У цьому випадку мається на увазі єдність таких видів діяльності як практична і наукова.

Таким чином, педагогічна наука і практика, в сукупності становлять єдину систему, яка має конкретний склад, структуру і функції.

Провідним вихідним елементом системи є безпосередньо сама педагогічна практика або практична педагогічна діяльність. У зв’язку з чим спеціальним об’єктом виступає тільки те, що дійсно включено в педагогічну діяльність.

Першим кроком до побудови системи взаємозв’язку педагогічної науки і практики є опис педагогічної дійсності, яке включає в себе результати відображення і спостереження, а також первинне узагальнення реальної освітньої практики.

Даний опис називається емпіричним, так як воно включає в себе тільки конкретні факти, які можна отримати шляхом безпосереднього спостереження і вимірювання. Склад емпіричного опису вельми різноманітно, в нього можуть бути включені будь-які знання і факти, які відображають певні елементи педагогічної дійсності, наприклад, конкретні знання про психічних процесах, які протікають в певних умовах педагогічної дійсності.

Суть емпіричного опису полягає в тому, щоб не просто словами описати те, що відбувається в кожному освітньому закладі, але і виявити істинні основи педагогічної діяльності, визначити її сутність та розкрити її закономірності. Визначення закономірності є другим кроком до побудови системи взаємозв’язку педагогічної науки і практики.

Закономірності – це одна з найбільш загальних форм втілення теоретичного знання.

Закономірність свідчить про наявність закону та здійснення педагогічної діяльності на його підставі.

В даний час у педагогіці визначено конкретний ряд загальних закономірностей, які мають місце бути в педагогічній діяльності, наприклад, зв’язок взаємодії педагога і учня в процесі навчання. Без даного зв’язку не може бути самого процесу. Зв’язок є процесуальним та змістовним.

Таким чином, пріоритетною функцією педагогіки є науково-теоретична, яка по відношенню до конструктивно-технічної є системоутворюючою. Дана функція передбачає створення систем виховання і навчання, які науково обґрунтовані, а також на їх підставі створення нових навчальних і методичних матеріалів. Все це здійснюється на підставі педагогічної дійсності, здатної якісно і повноцінно забезпечити педагогічну науку і практику.

Основні аспекти збагачення педагогічної науки за рахунок педагогічної практики
Провідні аспекти збагачення педагогічної науки за рахунок педагогічної практики:

  • Емпірична інформація (дані) про педагогічний процес – включає в себе тільки ті дані, які можна отримати за допомогою емпіричного дослідження, тобто практичним або досвідченим шляхом. Необхідність в отриманні емпіричних даних полягає в тому, що педагогічна наука не може повноцінно розвиватися без систематичного надходження інформації про реальної практичної діяльності та роботи педагогів. Таким чином, емпірична інформація включають в себе: статистичні дані, відомості про результативність процесів навчання і виховання, інформація про застосування конкретних засобів і способів організації педагогічного процесу, про ставлення з боку педагогів та учнів до нововведень та інновацій і т. д.
  • Експериментальна перевірка наукових гіпотез – спрямована на перевірку різних науково-педагогічних концепцій, з метою застосування їх на практиці. У тому випадку, якщо концепція не пройшла перевірку, то вона так і залишається на рівні гіпотези. Саме експериментальна перевірка сприяє збагаченню практики і відкриває подальші шляхи для наукових досліджень.
  • Інноваційний педагогічний досвід – обґрунтований тим, що більша частина наукових педагогічних відкриттів бере свій початок в педагогічній практиці. Досить часто педагоги-практики, спираючись на власну інтуїцію і досвід, виявляють деякі закономірності, розробляють нові засоби і способи організації виховно-освітнього процесу, впроваджують їх у свою роботу і отримують високі результати. Отриманий ними практичний результат піддається всебічному науковому дослідженню та подальшій розробці.

Збагачення педагогічної практики педагогічною наукою

Збагачення педагогічної практики педагогічної науки полягає в наступних аспектах:

Розробка нових систем виховання і навчання – полягає в тому, що педагогічний процес за своїм змістом і «течією» вельми суперечливий, так як на нього чинять вплив велика кількість внутрішніх і зовнішніх факторів. Наявність певної системи необхідно для того, щоб максимально упорядкувати педагогічний процес, надати йому відповідний напрям і здійснювати якісне управління ним.

Система виховання і навчання являє собою взаємопов’язану єдність цілей, завдань, способів і засобів педагогічного процесу, його основних етапів, дій та взаємодії його учасників. Розробка якісної системи вимагає вкладення значних сил, великого обсягу теоретичних знань, осмислення та аналіз нових ідей, побудова логічної структури, яка здатна об’єднати повноцінно всі компоненти педагогічного процесу.

Практична педагогічна діяльність в основному зосереджена на досягненні конкретних приватних освітніх цілей та оперативному вирішенні завдань. Саме вона дозволяє системно осмислити і зрозуміти всю суть даного процесу.

Таким чином, з метою збагачення педагогічної практики, більшої значущості набуває розробка якісно нових систем виховання і навчання, здійснювана педагогічною наукою.

Прогнозування розвитку педагогічного процесу-являє собою наукове акумуляцію великого обсягу знань про педагогічний процес. Це дозволяє не тільки здійснювати повноцінний Опис вже відомих фактів, а й виявляти і описувати знову виявлені і встановлені факти, тим самим вирішуючи багато приватних завдань педагогічної науки.

Можливість наукового передбачення подальшого розвитку педагогічного процесу є саме тим аспектом, що дозволяє показати найбільш оптимальні та ефективні засоби і способи педагогічної практики, попереджати можливі помилки і орієнтувати педагогів-практиків на тенденції і перспективи розвитку системи освіти.

Наукове узагальнення передового педагогічного досвіду – спрямована на розробку нових унікальних авторських прийомів, засобів і навіть методик. Значимість наукового узагальнення полягає в тому, що передовий педагогічний досвід дещо локальний і пов’язаний зі спеціалізацією творців. Наукове виклад дозволяє ділитися власним практичним досвідом з усім педагогічним співтовариством, тим самим не тільки дозволяючи іншим скористатися результатами своєї праці, але й удосконалити власний.

В даний час виклад власного педагогічного досвіду сприяє тому, що педагог дозволяє іншим побачити власну методичну діяльність, поділитися своїм досвідом і успіхом. Сучасні Інтернет-технології дозволяють ділитися своїми практичними і науковими педагогічними напрацюваннями не тільки з колегами, але і з батьками учнів (вихованців), наочно показати їм власну наукову і практичну педагогічну діяльність.

Всебічне вивчення передового педагогічного досвіду дає відповіді на такі питання і дозволяє представити досвід в узагальненому вигляді – у вигляді чітко структурованих описів, методичних посібників, рекомендацій, які можуть використовувати дуже багато педагоги, в тому числі, можливо, і вчителі інших спеціальностей.

ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Крито-мікенські витоки