Визначення та види дослідницьких методів і методик

У процесі кожного дослідження використовуються певні методики і методи, які в сукупності утворюють єдину систему. Вона являє собою комплекс теоретичних і емпіричних методів, чий зв’язок дає можливість з максимальною достовірністю вивчати настільки складний, багатосторонній і функціональний об’єкт, як педагогічний процес. Застосування деяких методів і прийомів дослідження допомагає з усіх боків вивчити проблему і кожен з її елементів, а також параметрів.

Педагогічні дослідні методи – це самостійні прийоми дослідження педагогічних явищ і процесів, а також придбання наукових даних про них для встановлення закономірних зв’язків і відносин і з метою формування і обґрунтування наукових концепцій.

Види дослідницьких методів і методик

Дослідницькі методи і методики численні і мають досить великою різноманітністю. У найзагальнішому сенсі вони можуть бути поділені на три наступні базові групи:

  • методи і методики дослідження педагогічного досвіду, іншими словами емпіричні;
  • методи і методики теоретичного дослідження;
  • математичні та статистичні методи.

Методи дослідження педагогічного досвіду мають на увазі під собою певні прийоми роботи з дослідження реально складається досвіду організації освітнього процесу. Вивченню піддаються в рівній мірі передовий досвід і досвід звичайних пересічних вчителів. Їхні проблеми досить часто відображають реальні суперечності педагогічного процесу, що сформувалися або перебувають на стадії формування труднощі. При цьому в більшості випадків своє застосування знаходять такі з них як спостереження, бесіда, інтерв’ю, анкетування, аналіз письмових, графічних і творчих робіт учнів, педагогічної документації в цілому.

Дослідницькі методи і методики

Спостереження як метод дослідження в педагогіці своє застосування знаходить досить часто і є таким собі цілеспрямованим сприйняттям педагогічної реальності, в процесі якого дослідник може отримати точний фактичний матеріал. При цьому здійснюється запис (протоколи) досліджень.

Зазвичай перед тим, як почати спостереження, створюють план, в якому зазначаються всі точні об’єкти дослідження і за яким в подальшому будується процес. Структура методу спостереження проходить ряд наступних етапів:

  • визначення завдань і мети;
  • вибір об’єкта, предмета, а також ситуації;
  • вибір методу дослідження;
  • вибір методів реєстрації спостережуваного;
  • обробка та інтерпретація отриманих даних.

Спостереження прийнято розділяти на такі види:

  • спостереження включене, коли сам дослідник стає членом тієї групи, в якій і проводиться спостереження, і невключення, коли спостереження проводиться з боку;
  • відкрите і закрите;
  • суцільне і часткове.

Загалом, спостереження є, мабуть, найдоступніший і простий метод дослідження, однак він має певні негативними сторонами у вигляді недоліків, які полягають в тому, що на продукти дослідження може бути надано істотний вплив з боку особистісних якостей самого дослідника.

Бесіда може виступати як в якості цілком самостійний метод дослідження, так і в якості допоміжного, який використовується з метою придбання необхідних даних або ж пояснення того, щоб сьогодні бракувало ясним в результаті спостереження. Вона також проводиться за допомогою заздалегідь сформованого плану зі списком питань, які варто задавати. З іншого боку, реєстрація відповідей зазвичай ніким не фіксується, іншими словами бесіда відбувається у вільній формі.

Існують кілька прийнятих різновидів бесіди, однією з них вважається інтерв’ювання, яке прийшло в педагогіку з соціології. В його рамках дослідник дотримується заздалегідь створених ним питань, що задаються в певній послідовності, а всі відповіді, не приховуючи, записує.

Анкетування являє собою досить часто використовуваний метод психолого-педагогічного вивчення. Він полягає в колективному зборі матеріалу за допомогою анкети, яка включає в себе перелік питань, а досліджувані ж на них представляють письмові відповіді. Якщо бесіда та інтерв’ю проводяться у вигляді прямого спілкування, то анкетування навпаки, носить назву заочного опитування. Ефективність наведених способів досить сильно залежна від змісту і текстури сформованих питань. У зв’язку з цим фактом до складання опитувальника необхідно підходити з максимальною серйозністю, продумувати кожну деталь, своєчасно піддавати їх коригуванню.

Важливий матеріал здатне дати вивчення результатів діяльності учнів: письмових, графічних, творчих і контрольних робіт, малюнків, креслень, зошитів з окремих дисциплін і т. Д.

Такі матеріали можуть принести великий обсяг інформації про особу учня, його індивідуальні особливості роботи, про досягнутого ступеня умінь і навичок в одній з областей. Вивчення шкільної документації, іншими словами особистих справ учнів, медичних карт, класних журналів, щоденників, протоколів зборів і їм подібної, приносить досліднику об’єктивні дані, що характеризують дійсний педагогічний процес.

Ключове місце в психолого-педагогічних дослідженнях займає педагогічний експеримент в якості дослідницької діяльності, метою якої є визначення причинно-наслідкових зв’язків в педагогічних явищах. Під ним зазвичай мається на увазі:

  • моделювання педагогічної діяльності;
  • активний вплив на нього самого дослідника;
  • вимір ефектів педагогічного впливу і взаємодії.

Експерименти прийнято поділяти на лабораторні та природні, які відрізняються один від одного умовами проведення. Також педагогічний експеримент може визначатися як констатує, тобто встановлює дійсний стан справ, або ж в якості перетворюючого, іншими словами такого, при якому відбувається цілеспрямована його організація з метою визначення різноманітних параметрів розвитку конкретного школяра або всього класного колективу як єдиного цілого.

Складність експериментального методу полягає у факті необхідності досконалого володіння технікою його проведення, а також здатності налагоджувати контакт з випробуваними.

З переліку теоретичних методів перш за все варто згадати теоретичний аналіз представляє собою виділення обговорення певних сторін, специфічних аспектів, характеристик педагогічних явищ. Аналізуючи окремі прецеденти, групуючи і систематизуючи їх, знаходиться загальні риси і відмінності, встановлюється єдиний принцип або, іншими словами, правило. Теоретичні методи важливі для визначення завдань, формулювання гіпотез і для оцінки зібраних матеріалів. Вони тісно пов’язане з дослідженням різної літератури: педагогічних праць класиків, історико-педагогічних робіт і документів, періодичної педагогічної преси, художньої літератури про школу, довідкової педагогічної літератури, підручників і методичних посібників. Робота з літературою має на увазі під собою використання таких методів, як створення бібліографії, реферування, конспектування, анотування, а також цитування. Це дає можливість визначити, які саме сторони і питання вже досить вивчені, а які з них потребують додаткового більш ретельному розгляді. Математичні і статистичні методи в педагогіці знаходять своє застосування з метою обробки отриманої інформації і встановлення кількісних залежностей між що піддаються дослідженню явищами, в якості яких виступають графіки, діаграм і таблиці. Вони можуть сприяти оцінюванню продуктів діяльності, підвищити міцність висновків, а також надати базу для теоретичних узагальнень.

Варто звернути увагу на той факт, що всі перераховані методи педагогічного дослідження використовуються не окремо, а в сукупності, тим самим доповнюючи і збагачуючи один одного.

Посилання на основну публікацію