Визначення і класифікація педагогічних технологій

Ще недавно терміном «педагогічна технологія» в педагогіці позначали навчання з використанням різних технічних засобів. На сучасному етапі розвитку педагогічної науки з’явилася необхідність виділення ефективних методів отримання і передачі інформації, що призвело до виділення ряду технологій навчання в педагогіці як ефективних методик освіти і виховання.

Технологія навчання – як основна категорія педагогіки

Що відрізняє наш час від того, що було значимо для навчання і виховання 20-30 років тому? Ми перейшли від традиційних засобів масової інформації до нових джерел отримання даних. В наше життя міцно увійшли комп’ютери, мікроелектронні пристрої, інтернет. Все це накладає відбиток на наше життя, визначає напрями розвитку педагогіки.

Технології навчання в педагогіці – це сукупність форм і методів навчання, прийомів виховання, засобів передачі та контролю знань, які на постійній основі застосовуються в процесі освітньому процесі.

Виділення окремих технологій дозволяє вплинути на ефективність навчання, розвиток учнів і виховання в них кращих якостей.

Дамо ще одна значуща визначення поняття для більш глибокого розкриття теми.

Технологія навчання в педагогіці – це наука про способи і інноваційних технічних засобах, які при їх систематичному використанні допомагають викладачеві ефективно взаємодіяти з учнями.

Викладач, який використовує методи, нехай і запозичені, по суті є творцем технології, так як в своїй роботі орієнтується на пізнавальну активність і унікальні особливості свого навчального процесу.

Класифікація педагогічних технологій

У педагогіці є чітка класифікація педагогічних технологій. Нижче ми наведемо класифікацію, складену Г.К. Селевко, одним з найбільш відомих авторів з педагогіки.

Виділяють наступні групи технологій:

  • частометодичні;
  • локальні;
  • загальнопедагогічні.

З точки зору філософії можна виділити наступні види технологій:

  • ідеалістичні і матеріалістичні;
  • діалектичні і метафізичні;
  • гуманістичні і антигуманні;
  • прагматичні та екзистенційні;
  • антропо- і теософські;
  • наукові та релігійні.

З точки зору психології виділяють наступні групи технологій:

  • соціогенні;
  • ідеалістичні;
  • психогенні;
  • біогенні.

Залежно від того, як ті чи інші технології орієнтовані на особистісні структури, можна виділити:

  • прибуткові та евристичні;
  • емоційно-художні й емоційно моральні;
  • технології саморозвитку;
  • інформаційні технології.

Залежно від того, як організована структура педагогічної технології та її зміст, виділяють:

  • проникаючі і комплексні;
  • навчальні та спрямовані на виховання;
  • частнопредметні і монотехнологій;
  • гуманітарні та технократичні;
  • галузеві;
  • світські і гуманітарні.

Залежно від переважного типу управління і домінуючих способів організації пізнавальної діяльності учнів можна згадати про такі технології як:

  • система «репетитор»;
  • система роботи в малих групах;
  • проведення лекцій;
  • навчання за допомогою навчальної книги і аудіовізуальних технічних засобів.

Сюди ж можна віднести і програмне навчання.

Важливе значення в освітньому процесі має налагодження взаємовідношення учня і викладача, а також місце дитини в процесі виховання і одержання знань. З урахуванням цього фактора в педагогіці йде поділ технологій на такі групи як:

  • суб’єктів-об’єктні або дидактоцентричні, які регулюють відносини вчителя і учня;
  • особистісно-орієнтовані, в центрі уваги яких особистість дитини, забезпечення його комфорту;
  • авторитарні, в яких провідна роль відводиться вчителю;
  • езотеричні, в основі яких лежать езотеричні знання;
  • технології вільного виховання передбачають надання учням повної самостійності;
  • технології співпраці передбачають рівні та партнерські відносини педагога і учня.

Рівні і структура педагогічних технологій

  • Тепер давайте розглянемо педагогічну технологію як категорію педагогіки. Як ми знаємо, будь-яка категорія має свої рівні і структуру. Структура включає наступні компоненти:
  • процесуальна частина – проект процесу навчання в тому вигляді, як він повинен бути реалізований на практиці;
  • змістовна частина – система оцінки ефективності навчального процесу;
  • дидактична система, яка фактично являє собою зміст навчання;
  • діагностична система, покликана давати оцінку педагогічної компетентності вчителя, рівень підготовленості учнів.

Будь-яку педагогічну технологію можна «розкласти» на рівні:

  • елементарний або модульний: технології окремий частин навчально-виховного процесу (формування понять, засвоєння нових знань, виховання якостей особистості, способи організації та проведення уроку, повторення і контроль знань);
  • загальнопедагогічний або загальнодидактичний: характеристика освітнього процесу в цілому в розрізі одного регіону або одного навчального закладу;
  • частометодичні або предметний: застосування способів і методів навчання з метою реалізації дидактичних цілей.

Хоч ми і наводимо в статті різні класифікації, виділені нами компоненти системи насправді неподільні. Зміст, цілі, засоби і методи знаходяться в тісному взаємозв’язку.

Держава займається впровадженням освітніх стандартів, що вимагає від колективу освітніх установ оперативного реагування на запити, що надходять, пред’являти адекватні вимоги до якості підготовки майбутніх кадрів.

Посилання на основну публікацію