Виховний процес в педагогіці

Виховний процес в педагогіці – це завжди організований процес, що має конкретний напрям, що має на увазі ефективну взаємодію педагога і вихованців. Основною метою виховного процесу в педагогіці є цілеспрямоване формування особистості, шляхом передачі наявного і накопиченого досвіду.

Поняття і сутність виховного процесу

Виховний процес – комплексний педагогічний процес, спрямований на досягнення виховної мети.

Комплексність процесу полягає в єдності цілей і завдань, різноманітність використовуваних форм і методів виховання особистості.

Сутність виховного процесу полягає у змістовній і спрямованої діяльності педагога, що сприяє максимальному розвитку особистості дитини, передачі йому досвіду, його поступової соціалізації в суспільстві, формування навичок самовиховання.

Мета виховного процесу – всебічний і гармонійний розвиток, створення умов, надання педагогічної підтримки у всебічному розвитку особистості дитини.

Виховний процес спрямований на загальне виховання особистості дитини, але при необхідності можливе виділення одного конкретного компонента і здійснення роботи безпосередньо в цьому напрямку.

Принципи виховання:

  • актуальність і зв’язок з реальним життям;
  • доступність для всіх учасників виховного процесу;
  • врахування особливостей учасників виховного процесу (вік, можливості і т.д.);
  • певна послідовність процесу;
  • орієнтир на позитивний досвід;
  • гуманізація.

Особливостями виховного процесу є:

  • Цілеспрямованість. Виховний процес не є хаотичним процесом, він має певні цілі і завдання, які педагогу необхідно досягти в результаті.
  • Комплексність. Полягає у використанні ряду методів і засобів, дотримання вимог до організації виховного процесу, а також організації взаємодії педагога з вихованцями.
  • Послідовність. Виховний процес – це послідовний процес виховання особистості і її якостей, здійснюваний педагогом систематично, а не від випадку до випадку.
  • А ось варіативність. Виховного процесу властива варіативність і невизначеність, в одних і тих же умовах можливе отримання різних виховних результатів у різних особистостей. Це пов’язано з індивідуалізацією особистості вихованців, їх життєвих орієнтирів, умов середовища проживання, соціального досвіду, а також з професіоналізмом педагога.

Форми виховного процесу

Виховний процес, як і будь-який соціально-психологічне явище, має форму. Це пов’язано з тим, що суб’єкти освітнього процесу з обох сторін індивідуальні. Форма виховного процесу залежить від особливостей педагога (рівень професіоналізму, досвід, вік, соціальний досвід і т.д.) і особливостей вихованців (вік, знання, вміння, навички, потреби, відносини в родині і т.п.).

Тому форму виховного процесу можна визначити наступним чином.

Форма виховного процесу – це доступний зовнішньому сприйняттю образ взаємодії дітей з педагогом, що склався завдяки системі використовуваних засобів, що вибудовуються в певному логічному порядку.

Так виділяють наступні форми виховного процесу в педагогіці:

  • прості і складні (ситуативна робота, комплексні прийоми і методи роботи);
  • короткочасні і тривалі (короткострокові і довгострокові проекти, індивідуальна робота, програми);
  • групові (робота з групою дітей в рамках однієї установи, робота з дітьми в рамках мікрорайону, міста і т.д.);
  • традиційні і творчі (стандартні, креативні, нетрадиційні форми роботи);
  • спонтанні і спеціально організовані (стихійні дискусії, заплановані бесіди і т.д.);
  • регулярні і епізодичні (сплановані заздалегідь на певний проміжок часу і ситуативні бесіди, зустрічі і т.п.);
  • інтегровані форми (в рамках клубу, дитячого об’єднання і т.п.).

У процесі педагогічної роботи, можливе використання як однієї конкретної форми, так і їх комплексу, чергування і поєднання декількох форм в рамках виховного процесу.

Структура виховного процесу в педагогіці

Основними структурними компонентами педагогічного виховного процесу є:

  • Цільовий компонент – визначає педагогам та вихованцям мети і завдання виховного процесу, з урахуванням інтересів і індивідуальних особливостей дитини, вимог, що пред’являються до особистості з боку суспільства.
  • Змістовний компонент – визначає основні напрямки виховного процесу, відповідно до поставлених цілей і завдань. Вектор виховного процесу може бути комплексним, тобто спрямованим на загальне виховання особистості, або вибірковим, спрямованим на виховання якихось її певних якостей.
  • Операційно-діяльнісний компонент – спрямований на визначення методів і засобів, що використовуються педагогом у процесі реалізації виховних завдань. Вибір методів і засобів, що використовуються педагогом у виховному процесі, так само залежить від індивідуальних особливостей вихованців (віку, потреб, умінь і т.д.).
  • Аналітично-результативний компонент – спрямований на аналіз виховного процесу, його ефективності (ефективність і результативність використовуваних методів і засобів виховної роботи), динаміки змін у дітей, виявлення та усунення недоліків.
  • Таким чином, сучасна педагогіка розглядає основне призначення виховного процесу як створення найбільш сприятливих умов для всебічного та гармонійного розвитку особистості, для її самоактуалізації. Виховання – процес цілеспрямованого формування особистості потрібної і корисної суспільству.
Посилання на основну публікацію