Види методів навчання в педагогіці

Ступінь успішності навчання залежить в першу чергу від застосовуваних в його ході методів навчання.

Метод навчання в педагогіці – це комплекс поетапних і пов’язаних один з одним варіантів роботи педагога і учнів, націлених на вирішення певних дидактичних завдань.

Визначають декілька способів навчання:

  • практичні;
  • наочні;
  • словесні;
  • досліди та експерименти;
  • моделювання;
  • ігрові методи.

До числа практичних можна віднести такі методи, як вправи, схеми, ілюстрації або ж пізнавальні ігри. Наведений метод в порівнянні з іншими в кращому ступені привчає дитину до сумлінної рішенням даних йому завдань. Як результат застосування цього методу, у дітей відбувається формування корисних звичок, а саме звичка правильно організовувати трудовий процес, яка ґрунтується на розумінні мети майбутньої роботи, аналізі існуючих цілей і умов їх досягнення, складанні плану діяльності, підготовці необхідних для процесу матеріалів, уваги по відношенню до якості виконуваної роботи, аналізі та висновках.

Основою всіх практичних методів в педагогіці можна назвати вправу, іншими словами поетапне, організоване, циклічне виконання дій, мета яких полягає в оволодінні певними навичками, необхідними для вправи або підвищення якості володіння цими навичками.

Дидактичні ігри є процесом, відмінно поєднується з вченням. Ігрові моменти, включені в освітній процес, роблять хід навчання цікавішим для учнів, дозволяють сформувати у дітей робочий настрій і допомагають подолати виникаючі в процесі труднощі. Гра являє собою найважливіший тригер розумового розвитку дітей.

Наочні методи

В якості наочних методів навчання в педагогіці можна визначити демонстрацію і спостереження.

Метод наочності дозволяє учням міцно запам’ятати викладається матеріал. Наочні методи можна застосовувати на кожному з етапів перебігу педагогічного процесу. Вони сприяють образному, гармонійного сприйняття, виступають в якості опори для розвитку мислення.

Більшою мірою важливість наочних методів розкривається при їх застосуванні по відношенню до учнів дошкільного віку, у яких на даному етапі основу форм мислення складають наочно-образна і наочно-дієва, а прояв понятійної форми мислення в силу віку знаходиться в зародковому стані. Наочність повинна відображати існуючу навколишню дійсність, відповідати ступеню розвитку дитини, володіти високохудожнім змістом і оформленням.

Спостереження являє собою цілеспрямоване і планомірне сприйняття явищ і об’єктів навколишнього світу, при якому взаємодіють сприйняття, мова і мислення.

Використовуючи наведений метод, педагог отримує можливість вибрати напрямок вектора сприйняття учня на визначення основних характеристик в предметах і явищах, на формування причинно-наслідкових зв’язків і залежностей між явищами і предметами. В процесі навчання своє застосування знаходять спостереження різного характеру:

  • за зміною об’єктів;
  • розпізнає характеру;
  • репродуктивного характеру.

Спостереження також можуть бути поділені на такі типи:

  • короткочасні;
  • тривалі.

Словесні методи

До словесних методів навчання мають відношення такі поняття, як пояснення, читання, бесіда або ж розповідь. Дієвість методів даної групи має залежністю від культури мови, загального рівня образності, емоційної виразності і зрозумілості його пояснень для учнів, тобто дітей, педагога.

Досліди та експерименти

Метод дослідів і експериментів полягає в наданні певного впливу учнем на предмет з метою визначення його характерних властивостей і зв’язків. Досліди та експерименти можуть бути визначатися як сукупність наступних видів:

  • демонстраційні. Демонстрація – це метод в педагогіці, в процесі якого досвід проводиться безпосередньо самим викладачем і їм же показується його учням .;
  • фронтальні, в умовах проведення яких об’єкти експерименту знаходяться у дітей.

У процесі експериментування діти отримують можливість задовольнити свою допитливість і відчути себе дослідником.

Експериментування є метод навчання, якщо застосовується з метою передачі учням нових для них знань. Педагог формулює проблему і намічає стратегію і тактику вирішення, проте саме рішення дитині необхідно знайти, керуючись лише своїми силами.

Основою пізнавальної діяльності учнів в експериментуванні можна назвати з’являються, в процесі протиріччя між вже існуючими знаннями і навичками, і новопридбаними пізнавальними завданнями і ситуаціями, які виникають в ході проведення експерименту. Як джерело пізнавальної діяльності в даному випадку виступає подолання такого протиріччя.

Моделювання

Моделювання являє собою наочно-практичний метод навчання. Застосування даного методу розвиває мислення дитини. Розвиток відбувається за допомогою спеціальних схем і моделей, які відтворюють в наочній і доступній для учня формі приховані властивості і зв’язку даного об’єкту. Фундаментом методу моделювання можна назвати принцип заміщення, коли дійсно існуючий предмет замінюється іншим предметом, його ілюстрацією або ж певним умовним знаком.

Посилання на основну публікацію