Види функцій і структура сучасної системи освіти

Функції освіти – це елементи, що регулюють процес навчання. Потреби економіки закономірно призводять до розвитку суспільства, як висококласного й освіченого. Кращим результатом є укорінення грамотності в соціальних масах.

Таким чином, з’являється можливість виростити гідних фахівців і інтелігентну молодь.

Діяльність освітньої системи розглядається як функція, адже вона викликає інтеграцію у суспільства. Існує такі поняття, як функції і дисфункції.

Класифікація освітніх функцій

Функції освіти в суспільстві бувають або явними, або латентними. Перші виділяють як обов’язково необхідні, другі – це ненавмисний результат діяльності учасників освітнього процесу.

Явні функції показують цілі освітніх інститутів, а латентні демонструють результат. Одними з найпоширеніших явних функцій є:

  • придбання знань і навичок
  • підготовка до отримання знань
  • безпосередньо навчання
  • засвоєння цінностей суспільства

З прихованих, основними будуть три функції загальної освіти:

  • формування соціального статусу в суспільстві
  • знаходження міцних зв’язків
  • підтримка випускників в пошуку роботи

Наукова література надає різні екземпляри теорій функцій і їх систематизації. Наприклад, Л. М. Коган виділяв ряд функцій освіти:

  • трансляційну
  • ціннісно-орієнтовну
  • гуманістичну
  • адаптаційну

Відомою і затребуваною досі є теорія П. О. Кенкманна. Він підкреслює можливість реалізації соціальних програм через освітній процес. Функції загальної освіти з прикладами, виділені їм:

  • соціальна, яка базується на соціальній структурі суспільства
  • професійна, завдяки якій членів суспільства готують до виконання обов’язків
  • гуманістична, яка полягає в передачі знань молодшим поколінням
  • ідеологічна, сформована навколо відокремлення чіткої життєвої позиції людини

Теорію підкріплює і доповнює В. Т. Лісовський, додаючи в перелік моральну і політичну функції.

Загальна характеристика ділить основні функції освіти на соціально-культурні та соціально-економічні. Перший пункт включає в себе гуманістичні та соціальні аспекти, культурні явища. Другий більш зациклений на формуванні професійного середовища. У цьому професіонала своєї справи найбільш цінується гармонійне поєднання всіх вищезгаданих аспектів.

Соціально-економічні функції освіти

З кількісної точки зору, професійне і освічене суспільство відтворює саме система освіти в цілому. Інноваційність і продуктивність населення зростає разом з розвитком освіти. Правильний освітній ценз привносить в життя людини раціональність, сприяє становленню економічного становища окремого індивіда і формування його позитивної навколишнього середовища. Існує висновок, що найвигідніше вкладення будь-якого капіталу – це вкладення в освіту.

Соціальна селекція – одна з найважливіших функцій формальної освіти.

Гуманістична функція є основою соціальної селекції. Пошук і виховання талановитих індивідів – це одна з основних задач сучасного суспільства, адже активний розвиток різних сфер культури і науки вимагає постійного приросту обдарованої молоді. Процес селекції автоматизований в суспільстві, адже внутрішня освітня система за замовчуванням націлена на диференціацію учнів за відповідністю здібностям.

Основна функція соціально-культурних змін полягає в створенні бази знань для майбутнього безперервного освітнього процесу. Реалізація задуманого відбувається в ході наукових досліджень. Однією з аспектів приросту талановитих людей є організація профорієнтаційної роботи серед учнів.

Освітні функції в соціально-політичній сфері діяльності

Правові норми і політичні цінності – це обов’язкові компоненти освіти, які відображають погляди політичної еліти. Така кардинальна заміна біполярного світу на однополярний призводить до посилення уваги до функції забезпечення національної безпеки, що залежить від рівня розвитку людських ресурсів.

Структура освіти

Багато років функціонує звична система освіти в України. Освітній процес ділиться на п’ять формальних ланок, кожен з яких представляє собою ряд навчальних закладів. Перша ланка включає в себе дошкільне навчання, друге – загальноосвітні заклади, школи, гімназії та ліцеї, третє – заклади для здобуття середньої професійної освіти, четверте – вищу освіту, і п’яте – фундаментальну наукову.

Посилання на основну публікацію