Теоретичне ядро ​​дослідження і його складові

Провести повноцінне дослідження не так просто, якщо не володіти глибоким розумінням кожного з етапів процесу. Зупинимося докладніше на теоретичному ядрі дослідження і його складові частини.

Формування гіпотези

За яким зразковому плану проводиться будь-яке дослідження? Для дослідника його відкриття, нехай навіть і невелике, це завжди прорив, зроблений в новому, поки ще не дослідженому напрямку. За визначенням завдання, постановкою тестів і інтерпретацією результатів слід чисто технічна частина: інструментування, підтвердження істинності зроблених висновків і реалізація нового, впровадження його в практику.

Проміжним дією дослідника може бути народження гіпотези, підтвердженого припущення про те, які способи і методи найбільш ефективні в плані досягнення результату.

Гіпотеза в педагогіці – це, фактично, форма руху до нового і ще недосліджені, що вимагає проведення глибоких узагальнень і деякого «передбачення». В якості такого «передбачення» може виступати ретроспекція, аналіз минулого, облік наявних тенденцій, прогнозування майбутніх результатів на основі ретроспективного аналізу і розуміння тенденцій. При цьому передбачення не є прогнозом. Воно охоплює всі невиявлені елементи і зв’язку минулого і сьогодення, але не може гарантувати передбачений хід подій.

Висунення гіпотези передує великий за обсягом пласт роботи, який може включати:

  • вивчення справ;
  • проведення діагностування (опитування, тести, анкетування).

Якщо говорити про процеси, які протікають в нервовій системі дослідника, то тут має значення не тільки можливість до конструювання знань і переконструювання досвіду. Важлива також здатність проводити аналіз наукових даних, враховувати теорії і доктрини, послідовно просуватися від основної ідеї до нового задуму, який згодом стане гіпотезою.

У процесі висунення гіпотези важливе значення відводиться підбору фактів. Причому говоримо ми тут про факт не як про наукове терміні, а як про явище.

Явище – це момент буття, емпірична одиниця знання, яка використовується для виявлення зв’язків і взаємодій.

Факт в педагогіці і психології – це зв’язки між умовами середовища і особливостями розвитку особистості, які вдалося зафіксувати шляхом спостереження або проведення досліджень.

З цих двох визначень слід, що факт є відображенням великої кількості явищ, виявляє зв’язки і закономірності, проводить узагальнення і висуває припущення на основі виявлених подібних явищ. Прикладами педагогічного або психологічного фактів можуть бути залежності між авторитетом педагога і ефектом його впливу на воспитуемого, між інтелектуальною активністю учнів і рівнем їх розвитку та ін. Фактами в ході підготовки теоретичної частини дослідження можуть стати і окремі теорії.

Чим більш повної буде фактологічна база, тим простіше буде зробити вірні висновки в ході дослідження або аналізу, виділити ключову ідею на підготовчому етапі.

Народження ідеї відбувається на тому етапі накопичення фактів, коли виявляються протиріччя між існуючими явищами і їх інтерпретацією, тобто з’являється потреба в створенні і перевірці нової теорії. З ідеї вже викристалізується задум дослідницької роботи. Наприклад, виявивши факт неуспішності, ми можемо провести діагностику її причин. Це стає основою задуму системи щодо запобігання неуспішності, а згодом темою для дослідницької роботи, так як систему треба буде не тільки створити, але також випробувати і впровадити.

Ще одним прикладом може служити проблема роз’єднаності інститутів, які займаються вихованням і освітою дитини, наявність найсуперечливіших впливів на підростаюче покоління. Ідеєю роботи тут може стати інтеграція виховних зусиль. Як задуму можна назвати відразу кілька напрямків роботи:

  • зробити навчальні заклади відкритою системою;
  • створити соціально-педагогічні комплекси;
  • створити сприятливу виховну середу за місцем проживання.

Задум і теоретичне ядро ​​дослідження

Ідея, задум і гіпотеза – це три сходинки дослідження. Сформулювавши ідею, дослідник подумки розвиває її і приходить до задуму. Ідеальне уявне втілення задуму стає базою для створення і перевірки гіпотези, яка представляє собою можливі шляхи і способи отримання потрібних результатів.

При уявній простоті процес «народження» ідеї і її трансформація в гіпотезу – це самий складний творчий елемент дослідження. Це ядро ​​дослідження, навколо якого будується все інше.

Важливим аспектом проведення роботи є той факт, що творчість – це антипод виконання шаблонних дій. Ось чому важливо за прагненням дотриматися всіх формальностей не втратити того творчого підйому, який супроводжує всі відкриття.

В даний час в освіті існують дві основні тенденції. Це прагнення розвивати творче начало і тяга до технологізації. Ці тенденції не варто вважати взаємовиключними. Обидва підходи використовуються для вирішення специфічних завдань.

Технологічний підхід передбачає вирішення завдань, пов’язаних з певними, типовими ситуаціями, вибором оптимальних параметрів. Творчий підхід – це здатність знаходити рішення в проблемних ситуаціях, які є новими і невідомими для людини.

Так як дослідження – це завжди крок у невідомість, то досліднику необхідні обидва ці підходи. І якщо говорити про педагогічне дослідження, то тут для творчості важливі відразу два начала – інтуїтивне і логічне. Пов’язано це з тим, що педагогічна творчість передбачає проведення переробки як знайомих фактів, так і інформації, яка є на підсвідомому рівні.

Буває так, що вирішення питання приходить несподівано у вигляді готового знання про діяльність і її можливі результати. При цьому не варто забувати про логіку і сподіватися лише на осяяння, так як логічне початок «підштовхує» інтуїтивне до пошуку потрібних відповідей. Для повного розкриття інтуїтивного знання важливо створити для педагога оптимальне середовище, в якій фахівець зможе поєднувати наявний у нього багаж знань, накопичений досвід і здогади.

Підготовкою до творчого прориву можна вважати логічно виведені умовиводи, які послідовно призводять до осяяння і знаходженню нових ефективних шляхів вирішення питань. Фактично, це алгоритм дій, який об’єднується в технологію підготовки творчого рішення.

Ця технологія включає зародження ідеї, розробку задуму, пошуки реалізації задумки, які призводять до формулювання гіпотези. У кожному конкретному випадку цей алгоритм може злегка видозмінюватися, але ця приблизна послідовність завжди буде мати місце.

Результат пошуку, новизна проблем і рішень безпосередньо залежить від того, чи з’явиться у дослідника ідея нововведення. Ця ідея є поштовхом в невідоме, де і робляться всі відкриття.

Пошук ідеї нововведення – це глибоко інтимний процес, в основі якого лежать інтуїція, досвід, логіка, експериментальні дані. Стимулювати цей процес можна шляхом ознайомлення з іншими педагогічними відкриттями, їх поглибленого аналізу.

При аналізі робіт в якості джерела ідей можуть бути використані вихідні факти і доводи, які не задовольняють дослідника. Наприклад, швидке погіршення стану здоров’я підлітків. Наведена в роботі оцінка вихідних даних може бути поверхневої або суб’єктивною.

Для того, щоб зробити свої висновки, можна дати оцінку викладеним вихідним педагогічним фактами, виділити основні положення і оцінити їх на основі перевірених положень, які не бралися до уваги при проведенні дослідження. Слідом за цим необхідно знайти умови, засоби і способи запропонувати своє бачення.

Якщо перетворити факти і зроблені на їх основі висновки не виходить, тоді можна запозичувати вже висунуті іншими дослідниками ідеї і модифікувати їх відповідно до наявних умов.

Посилання на основну публікацію