Специфіка діяльності вчителя малокомплектної і сільської школи

У сучасному російському освіту в даний час відбувається цілий ряд змін, які можуть серйозно вплинути на навчання і виховання школярів. Вони відносяться і до тих важливих освітньо-виховним процесам, які ведуться в сільських школах.

Сьогодні сільська школа – найважливіший фактор розвитку поселення (села, села, селища), його життєзабезпечення і збереження.

Стаття закону “Про освіту” говорить, що освітні стандарти сільських шкіл не повинні відрізнятися від міських, однак специфіка навчання в них, обумовлена ​​деякими об’єктивними причинами, впливає на загальну якість освіти випускників. У зв’язку з цим питання висвітлення діяльності вчителів в сільських школах є особливо важливим.

Взявши до уваги всі ті умови, в яких працює вчитель сільської школи, можна виділити ряд об’єктивних чинників підвищення ефективності виховно-освітньої роботи, а також деякі причини, цю ефективність знижують. Так, найважливішим об’єктивним фактором, що позитивно впливає на виховання і навчання в сільській школі, є більш виражена зв’язок з природою і сільськогосподарське оточення. Завдяки цьому зв’язок навчання з життям стає яскравішою і наочної, адже учні можуть познайомитися з діяльністю працівників та сільськогосподарським виробництвом безпосередньо, на конкретному прикладі. Організація спілкування з природою дає можливість отримати більш повні природничо-наукові знання, знайти високий рівень екологічної свідомості, сформувати дбайливе ставлення до тварин і рослин. Більш того, школярі часто з дитинства активно залучаються до праці на особистих присадибних ділянках, підсобних господарствах, дослідних ділянках при школі, завдяки чому купується не тільки трудове виховання, але і забезпечується фізичний розвиток дітей.

Фактор близькості до природи багато в чому зумовлюють специфіку навчання в сільській школі. Він дає широку можливість побудови ефективного освітнього процесу. Також педагогічна діяльність в сільських умовах має додаткові переваги, наприклад, у багатьох регіонах сильні і помітні традиції народного виховання. У міських умовах вони часто не застосовуються в силу різних причин – відриву від сім’ї і історичних коренів, змішаності навчальних груп і т.д. Крім того, сільський учитель, як правило, добре обізнаний про життя своїх вихованців, побутових умовах їх проживання, сімейних відносинах і ін.

Також в сільській місцевості зберігається більш традиційний уклад, активно діє сила громадської думки, є можливість створити умови для підготовки учнів до життя в поточних умовах. Найчастіше педагог володіє вагомим авторитетом серед односельчан, а виросли в селі діти набагато самостійнішими міських і більш здатні до вирішення господарських і життєвих проблем.

Особливості функціонування малокомплектних сільських шкіл

Найважливішим фактором, що обумовлює специфіку педагогічної праці в селі і негативно впливає на якість освіти, є малокомплектні і нечисленність шкіл. Найчастіше в них не набирається паралельних класів, а в одному класі може навчатися вельми незначна кількість учнів (аж до одного). На відміну від міських, сільських шкіл змушені обслуговувати досить значні території, аж до багатьох десятків кілометрів. Через це можуть виникати складнощі зі своєчасним відвідуванням як навчальних, так і позанавчальних занять: потрібна організація доставки школярів або створення інтернату. Другий варіант породжує безліч інших труднощів життя школяра, пов’язаних з відривом від сім’ї і сімейного виховання.

Сприятливі зміни демографічної ситуації, які спостерігаються по всій країні, помітні і сільських школах: їх чисельність поступово збільшується. Робота педагога в таких навчальних закладах досить складна, і виховно-освітній процес не може бути ідентичний тому, що відбувається в умовах міської школи. В результаті формується специфічна освітня система, основною рисою якої є інтеграція. Наприклад, в умовах початкової школи учні двох-трьох класів навчаються в одному комплектному класі, в середній і старшій школі можуть навчатися за все 3-6 чоловік. Підросли діти часто бувають змушені їхати в інші населені пункти для отримання повної середньої освіти. З одного боку, маленькі класи дозволяють забезпечити індивідуальний підхід, а з іншого, це може привести до високої тривожності, зростання навантажень (емоційних, психологічних, інтелектуальних). До того ж при цьому спостерігаються труднощі у формуванні емоційних і ділових контактів між школярами, внаслідок чого ускладнюється розвиток моральних якостей, комунікативних та організаторських здібностей. Також в сільських школах буває дуже важко організувати варіативної навчання (з використанням навчальних програм різного рівня).

Специфіка роботи педагога в сільській школі

Складнощі в діяльності вчителів сільських шкіл обумовлюються не тільки нечисленністю класів, а й деякими іншими аспектами. Так, в них часто доводиться викладати відразу кілька навчальних предметів без спеціальної підготовки по ним. Навантаження на одного викладача може перевищувати всі існуючі норми.

Освітній процес в сільській школі характеризується наступними проблемами:

  • особлива близькість життєвого простору, в якому проживають всі учні;
  • специфічний контингент сільських навчальних закладів;
  • учні серйозно завантажені побутовим працею, особливо в деякі сезони;
  • відсутність професійних психологів і психологічних служб, в зв’язку з чим учні не можуть отримати необхідну соціально-психологічну допомогу.

Робота в сільській школі часто викликає труднощі у молодого педагога, підкреслюючи брак його досвіду і проблеми підготовки, що могло б бути менш помітно в міській школі. Підвищення кваліфікації та обмін досвідом в таких умовах бувають серйозно ускладнені. У сільських школах часто не буває методичних об’єднань, немає зв’язків з бібліотеками і службами, через що самоосвіта вчителя стає серйозною проблемою. Також труднощі викликає забезпеченість методичною літературою, через що сільський учитель не може ознайомитися з інноваціями в освітній галузі. Спеціалізована література про навчання в малокомплектних школах поки не надто поширена: більшу частину робіт складають дослідження організації виховання і освіти в міських школах.

Посилання на основну публікацію