Технологія виховання – це система науково розроблених і практично апробованих способів, процедур і прийомів виховної діяльності, що дозволяють представити її на необхідному рівні і забезпечити очікуваний результат.
Технологія виховання являє собою складне динамічне явища, що реалізовується на підставі організованого і цілеспрямованого формування повноцінної особистості громадянина незалежної держави.
Потреби сучасного суспільства і вимоги з боку держави до формування повноцінної і всебічно розвиненої особистості, визначають основні цілі та завдання технології виховання.
Технологія виховання в рамках сучасної системи освіти країни, базується на ідеях демократизму, гуманізму і поновлення, а також включає в себе ряд наступних аспектів:
Реалізація цілей виховання, спрямованих на формування і розвиток різнобічної особистості
Здійснення процесу виховання виключно на принципах співпраці та демократичного взаємодії між педагогом і дітьми
Впровадження в процес виховання принципу інтеграції позитивних якостей особистості
Впровадження ідей по розвитку спрямованості особистості – в центрі процесу виховання повинна стоять особистість дитини, а не прагнення реалізації освітньої програми
Технологія виховання заснована на наступних факторах:
Класифікація видів технології виховання:
Залежно від філософської основи:
Залежно від виду наукової концепції:
Залежно від категорії об’єкта:
Одним з найбільш яскравих прикладів технології навчання, є технологія розроблена Н.Є. Щурковой. Дана технологія виховання названа «Ситуацією успіху». Вона спрямована на:
Етап перший. Постановка конкретної і чіткої мети виховання.
Мета технології виховання за своєю суттю є гіпотетичною ідей усього реалізованого проекту. Оцінку результативності технології визначають по співвідношенню поставленої мети і досягнутому успіху.
Етап другий. Розробка актуального змісту «пакета» теоретичних підстав.
Вона заснована на тому, що технологія виховання завжди спрямована на реалізацію конкретних теоретичних аспектів і уявлень про сутність виховного процесу, його основні закономірності та провідних педагогічних концепцій. В залежності від уподобань педагога, здійснюється вибір впливу на дитину.
Так, якщо педагог сприймає процес виховання як цілеспрямований виховний вплив на особистість дитини, з метою всебічного формування його особистості, то його вибором буде технологія, заснована на жорсткій організації діяльності та життя вихованців.
У тому випадку, якщо педагог розуміє процес виховання як механізм особистісного взаємодії з кожним із вихованців, то вся його діяльність, в рамках технології виховання, буде спрямована на забезпечення вихованцю позиції суб’єкта спілкування і діяльності.
Етап третій. Покрокова структура діяльності.
Структурними елементами технології виховання виступають різноманітні виховні ситуації, такі як: функціональна, підготовча, контрольна і підсумкова.
Етап четвертий. Аналіз результатів технології.
На цьому етапі відбувається здійснення моніторингу, рефлексії і подальшої корекції виконаної виховної роботи.
Процес оцінювання результатів технології здійснюється «пошарово», починаючи від ознак змін вихованців, які «лежать на поверхні», поступово переходячи до глибинних особистісних змін. Здійснюється процес оцінювання наступним чином:
Основними результатами якості реалізованої технології виховання, є самі вихованці. У тому випадку, якщо візуально видно зміни в поведінці дитини, його прагненні зрозуміти сенс подій і обставин, виникнення бажання брати в них активну участь, звернення до власного життєвого досвіду, розуміння значущості отриманих знань, умінь і навичок, і т.д., то можна сказати про успішність проведеної технології виховання.
Справжнє виховання відбувається тоді, коли дитина «заглядає в себе», намагається зрозуміти сенс подій і обставин, в яких бере участь, рефлексивно звертається до свого соціального досвіду.