Розгляд спостереження, як метод дослідження в педагогіці

В якості методу дослідження, спостереження – це поняття в педагогіці, яке представляє собою цілеспрямоване, організоване і фіксується сприйняття учасників педагогічного процесу.

Метод спостереження ділиться на наступні етапи:

  • постановку мети;
  • формулювання завдань;
  • визначення тривалості процесу спостереження;
  • вибір об’єкта, предмета і ситуації спостереження;
  • вибір такого способу спостереження, який чинить найменший вплив на даний об’єкт, однак при цьому забезпечує найкращий рівень збору інформації;
  • вибір варіантів виявлення досліджуваного явища;
  • обробку та інтерпретацію отриманих в процесі спостереження даних.

Методи спостереження

Залежно від характеристик виділяються такі різновиди методу спостереження:

за рівнем формалізованості:

  • контрольоване;
  • неконтрольоване;

за місцем проведення:

  • природне;
  • лабораторне;

за ступенем участі в досліджуваній ситуації спостерігача:

  • включене;
  • не включене;

за умовами організації процесу:

  • відкрите;
  • приховане;

по регулярності проведення:

  • систематичне;
  • випадкове.

В умовах проведення контрольованого спостереження перед початком процесу визначаються ситуації, в яких воно проводиться, а також певні кошти реєстрації фактів. Такий тип спостереження в більшій частині випадків знаходить своє застосування в дослідженнях описового або ж експериментального характеру, коли педагог уже знайомий з даним явищем і хоче визначити описові характеристики.

У свою чергу, неконтрольоване педагогічне спостереження застосовується в тому випадку, коли існує необхідність в попередньому ознайомленні з проблемою. У наведеному типі спостереження не існує поетапного плану дій спостерігача, визначено лише загальні риси.

Проведення відкритого спостереження має на увазі повідомлення учасників про сам факт спостереження, проведення же закритого типу, навпаки, не має на увазі обізнаності беруть участь в ньому людей про те, що вони являють собою об’єкт вивчення.

Приховане спостереження дозволяє визначити особливості поведінки окремих особистостей і групи в цілому, захоплення учасників, існування мікрогруп, систему відносин, що має місце в спостережуваному колективі.

Педагогічне спостереження включеного типу – це такий тип спостереження, який полягає у факті безпосередньої участі в подіях, що відбуваються дослідника. В такому випадку спостерігач має можливість не виділятися з натовпу досліджуваних, вивчаючи цікавлять його зсередини. Даний спосіб дозволяє йому спостерігати до цього приховані явища.

Невключення спостереження здійснюється з боку і в даному випадку спостерігач не є одного з учасників події.

Природне спостереження відбувається в природних умовах життєдіяльності.

Лабораторне спостереження полягає в створенні штучних умов, лише моделюють реальну ситуацію, що підлягає розгляду.

Систематичне спостереження необхідно проводити систематично, з певною періодичністю. У більшій частині випадків такий тип спостереження здійснюється по заздалегідь чітко розробленим планом, цілком конкретно описує роль спостерігача в тому, що відбувається.

Випадкове спостереження відбувається незаплановано, без будь-якого плану дій, однак при цьому є багате джерело необхідної інформації.

Вимоги до методу спостереження
Метод педагогічного спостереження необхідно здійснювати відповідно до наступного списку вимог:

  • збереженню природного прояви якостей особистості;
  • об’єктивності фіксації і аналізу отриманих результатів;
  • цілеспрямованості спостереження.

Переваги і недоліки методу спостереження

Як незаперечних переваг методу спостереження в порівнянні з іншими способами дослідження можна навести такі факти:

  • спостереження дозволяє судити про елементи педагогічного процесу в їх динаміці;
  • дає можливість проводити фіксацію педагогічних подій в момент їх перебігу;
  • можливість оцінювання віддалених наслідків виховання;
  • отримання фактичних даних про події, що відбуваються;
  • незалежність спостерігає від уміння досліджуваних проводити оцінювання своїх дій і висловлювати свою думку.

У педагогічного спостереження також є і негативні сторони, до яких можна віднести:

присутність елементів суб’єктивності в аналізі та оцінці з боку спостерігача;
недоступність деяких сторін діяльності учасників досліджуваного процесу; мала вибірка, яка робить отримані дані нерепрезентативним;
пасивна позиція дослідника.

Посилання на основну публікацію