Принципи і правила сімейного виховання дітей

Щоб дитина після виховання став нормальною особистістю, необхідна наявність спеціальних умов, що надаються в сім’ї:

  • атмосфера любові і взаємоповаги;
  • поняття моральності в сім’ї;
  • прищеплення трудової діяльності;
  • відсутність зайвої кількості благ для дитини;
  • ніяких негативних прикладів з боку сім’ї;
  • гармонійний розвиток здібностей дитини;
  • послідовність і поступовість у сімейному вихованні;
  • сімейні відносини, що будуються на любові і взаємоповазі;
  • наявність фізичного контакту між батьками і дітьми;
  • увага і турбота від батьків по відношенню до дитини;
  • дисциплінованість.

Всі умови вимагають докладного розгляду.

Принципи і правила сімейного виховання

Тільки при наявності любові і взаємоповаги в родині може сформуватися особистість, яка буде поважати близьких і всіх оточуючих і здатна нести добро. Не слід йти в крайності сліпий і нерозумної любові. Вона псує людину, роблячи його аморальним споживачем і честолюбним.

Щоб удома панувала позитивна атмосфера, необхідно дотримуватися сімейних традицій, міцних підвалин і принципів. Рекомендована організація і проведення сімейних торжеств, де діти матимуть можливість допомогти в приготуванні, а батьки зробити подарунки для таких особливих моментів. Саме вони дозволяють внести урочистість, радість, яка і формує духовну культуру, згуртовує сім’ю.

Батьки є прикладом, тому повинні виконувати функцію високо морального вихователя. Це послужить допомогою в розвитку у дитини правдивості, вміння тримати слово і реалізовувати сказане. Виконання морально-етичних норм батьками, дозволить навчити дитину всьому цьому.

Батьківський приклад і авторитет – ідеальна форма передачі соціального і морального досвіду. Його називають важливим механізмом соціального успадкування.

Особливе місце в сім’ї повинен займати працю. При спостереженні за дорослими дитина починає імітувати його в грі, після чого включається в якості помічника, що дає можливість в майбутньому стати самостійним виконавцем. Для боротьби з втомою використовують фізичну працю, це особливо стосується, якщо дитина дуже втомлюється від розумових перевантажень в навчальному закладі. При наявності балансу між фізичною та розумовою працею є ймовірність забезпечення успішного навчання і збереження працездатності. Від характеру організації трудового виховання залежить успіх в навчанні і трудове виховання. Працьовитість – відмінний показник морального виховання.

Щоб дитина отримала успішне виховання, необхідно повністю виключити прибавочні подразники. До них відносять: розкішну, злидні, велика кількість подарунків, безладна і надлишкова їжа. Якщо він звикає до життя з наявністю таких подразників, то не зможе займатися цілеспрямованої діяльністю.

Розвиток здібностей дитини в сім’ї

Здібності дитини повинні розвиватися гармонійно. Читання літератури, прослуховування музики вимагає змінювати заняттями спортом, відпочинком, корисною трудовою діяльністю. Даний підхід здатний визначити область діяльності, в якій дитині буде комфортно і помітно прояв особливого таланту.

У родині завжди має бути місце для естетичного виховання дітей. Зародження почуття прекрасного з’являється зі знайомства з першими іграшками, оформленням книги, проживанням в квартирі. Для збагачення естетикою необхідно відвідувати театри, музеї, а також організовувати спільні виїзди на природу. Наявність почуття до прекрасного і інтересу до краси сприяють вихованню потреби берегти прекрасне і створювати його. Не варто забувати про естетику побуту. Діти не просто користуються домашнім затишком, а разом з батьками вчаться створювати.

Для ефективності процесу сімейного виховання слід дотримуватися принципу поступовості і послідовності. З плином часу і дорослішанням дитини необхідно ускладнювати знання. Вони повинні бути адекватними і посильними. Завдання повинні відповідати його рівню, інакше це може привести до втрати інтересу і появи ліні.

Якщо батьки бажають своєму чаду добра, треба брати під контроль свою поведінку для того, щоб не бути джерелом аморальної поведінки, на який дитина буде дорівнювати. Необхідно виключити з кола спілкування людей, які не відповідають морально-етичним принципам сім’ї.

Найвпливовішим фактором на успішне виховання дитини є взаємини між подружжям. Визначення психологічного клімату сім’ї формується за допомогою культури спілкування батьків. Їхні стосунки з часом стають прикладом для чада, який свідомо або несвідомо переймається їм.

Якщо простежується єдність підходів, методів виховання, то можливе отримання гармонійно розвиненої особистості.

Для зміцнення психологічного та фізичного здоров’я дітей необхідна наявність фізичного контакту між дітьми і батьками в вигляді обіймів, поцілунків, дотиків. Тільки так можна передати батьківську любов і встановити добрі взаємини.

Батьківську увагу сприймається дитиною як показник потрібності. Це дозволить дитині відчувати себе значущою особистістю.

Важливо вникати в проблеми дітей, розділяти і згладжувати з’явилися страхи і побоювання, щиро радіти його успіхам, спільно грати або займатися справами.

Дотримання дисципліни відіграє важливу роль, тобто наявність певної послідовності адекватних вимог відповідно до віку. Покарання має відповідати проступку.

Дотримання режиму – частковий вияв дисципліни. Розпорядок дня дитини повинен включати в себе сон, заняття спортом, упорядкований прийом їжі, різні види праці, навчання, відпочинок.

Слід враховувати вік і стан дитини. Виховна роль режиму дня полягає в його виконанні дітьми без примусу з боку дорослих. Мета батьків – контроль його здійснення, пропозиція допомоги в разі потреби.

Правила виховання дитини

Щоб виховання дитини пройшло успішно, батьки повинні дотримуватися правила:

  • допомога дитині в становленні себе самого;
  • відсутність вимог подяки у чада за зроблене вами;
  • образи і невдачі не зганяти на дитині;
  • не ігнорувати його прохання, під час підтримувати;
  • не принижувати дитину, а всіляко підтримувати у важку хвилину;
  • виділення великої кількості часу на спілкування;
  • виконувати для дітей все, що в ваших силах;
  • вміння любити всіх дітей однаково;
  • любов до дитини незалежно від його талантів, успішності, віку;
  • радіти від спілкування з вашим чадом.
Посилання на основну публікацію