Практичні методи і прийоми навчання в педагогіці

Для того щоб краще пізнати реальність, сформувати навички та вміння, поглибити існуючі знання в освітньому процесі, використовуються різноманітні практичні методи.

Метод навчання в педагогіці – це цілеспрямована діяльність вчителя і учня, спрямована на досягнення конкретної мети навчання.

Що стосується практичних методів, то вони включають в себе наступні прийоми:

  • побудова плану виконання завдання;
  • чітку постановку задачі;
  • оперативне заохочення і стимулювання;
  • перевірку, здійснення контролю і регулювання;
  • попередню перевірку результату (тестування);
  • виявлення помилок, їх аналіз та виправлення.

Використання практичних методів і прийомів навчання широко поширене поряд з більш традиційними – словесними та наочними. З усього їх різноманіття можна виділити наступні методи, які є основними:

  • Вправи.
  • Лабораторні роботи.
  • Практичні роботи.
  • Пізнавальні ігри.

Розберемо всі ці методи по порядку.

Метод вправ

Вправою називається циклічне планомірне дію з певною метою – виробити конкретний навик або поліпшити його якість.

Щоб учні успішно справлялися з вправами і розвивали потрібні навички, вправи повинні бути організовані без помилок.

Метод вправ дуже ефективний для всіх навчальних дисциплін і може застосовуватися на будь-якому етапі процесу навчання. Методика створення комплексу вправ і їх характер залежатимуть від того, який предмет вивчається, який обсяг матеріалу необхідно засвоїти, а також від того, якими віковими психологічними особливостями володіють діти.

Вправи дуже корисні для розвитку культури мовлення, становлення закономірного і послідовного мислення і когнітивних здібностей у дітей. Їх можна розділити на три основні типи:

  • Усні – відрізняються дуже різноманітним призначенням. З їх допомогою можна оволодіти культурою і технікою читання, вивчити усний рахунок, навчитися складно розповідати, послідовно викладати інформацію і т.д. Особливо важливі вправи при вивченні рідної та іноземних мов. З плином часу їх складність повинна наростати, відповідаючи рівню школярів.
  • Письмові – в першу чергу до них відносяться диктанти, що розвивають навички стилістики, граматики і орфографії, написання конспектів, творів, рішення задач, письмові описи експериментів і т.д. Вони лежать в основі навчання і покликані сформувати, розвинути і зміцнити необхідні навички і вміння.
  • Графічні – роботи по створенню креслень, складання різноманітних схем, графіків, карт, малювання альбомів і плакатів, замальовки, що виконуються по ходу науково-практичної роботи або екскурсії тощо Як правило, вони тісно пов’язані з письмовими завданнями і допомагають їм вирішувати точно такі ж навчальні завдання. Малювання і креслення сприяє кращому розумінню, осмисленню і запам’ятовуванню навчального матеріалу, а також розвиває навички аналізу і просторової уяви.

Виробничо-трудові навчальні вправи іноді не включаються в загальну класифікацію. Вони мають на меті показати учням, як правильно застосовувати теоретичні знання в реальному трудової діяльності. Вони дуже корисні для трудового виховання учнів.

Доведено, що знання з їх допомогою засвоюються набагато краще і швидше інших методів за умови, що вчитель спостерігає, коментує діяльність і організовує її періодичне повторення. В цілому ефективність цього методу серед всіх практичних засобів навчання максимальна.

Метод лабораторних робіт

До практичних методів відносяться і лабораторні роботи, які передбачають проведення дослідів учнями під контролем вчителя. При цьому використовуються спеціальні пристрої, інструменти і т.п., тобто задіюється спеціальне технічне обладнання.

Лабораторна робота може носити як ілюстративний, так і дослідницький характер. Сам метод заснований на самостійній роботі учня з отримання знань, проте контроль вчителя на всіх етапах дуже важливий. Найактивніше метод лабораторних робіт застосовується в рамках вивчення біології, фізики, хімії. Робота учнів при цьому може бути, як індивідуальної, так і групової. Найбільш ефективний проблемний метод, коли перед експериментом висувається гіпотеза, яку учні намагаються підтвердити або спростувати. Необхідні матеріали та прилади при цьому також підбираються учнями самостійно.

Метод практичних робіт

Практичний метод в цілому має багато спільного з лабораторними роботами. Принципова відмінність полягає в тому, що в ньому необхідно не отримати нове знання, а застосувати вже наявне, тобто він спрямований на вироблення вміння застосовувати знання на практиці.

За допомогою практичного методу можна значно поглибити наявні вміння та знання, довести якість виконання завдань до досконалості, навчитися виявляти і виправляти помилки і краще контролювати свою роботу, а також активізувати прагнення до пізнання.

Практичний метод навчання – це процес, в рамках якого можна виділити наступну послідовність дій:

  • знайомство учнів з теоретичною частиною проблеми;
  • попередній інструктаж;
  • ілюстрацію роботи на прикладі вчителя;
  • власне, виконання завдання;
  • контроль виконаної роботи, перевірку та оцінку.

Доцільно проводити практичну роботу відразу після того, як було закінчено вивчення великого тематичного розділу, оскільки вона повинна мати характер узагальнення. Вона може бути проведена не тільки в класі, але і за його межами, наприклад, на пришкільній ділянці.

Практичні методи – це дуже ефективні прийоми, за допомогою яких можна привчити учнів виконувати завдання сумлінно, виробляти у них економність, працьовитість, акуратність, хазяйновитість.

Діти вчаться ретельно організовувати трудовий процес, усвідомлюючи мети майбутньої роботи, ставлячи завдання і вибираючи їх рішення, створюючи план і готуючи матеріали та інструменти, контролюючи якість і підбиваючи підсумки.

Ігровий метод

Окремо слід відзначити пізнавальні ігри. З їх допомогою можна створити ситуації, що моделюють навколишню дійсність. Учням ставиться завдання знайти вихід з цієї ситуації, що дуже корисно для розвитку пізнавальних здібностей.

Беручи участь в грі, діти вчаться концентрувати увагу, самостійно мислити, у них з’являється бажання пізнавати нове. Якщо гра організована правильно, учні захоплюються їй і перестають помічати, що навчаються в цей момент, що корисно не тільки для поповнення запасу знань, а й для розвитку фантазії. У грі з задоволенням беруть участь навіть ті, хто зазвичай неохоче включається в навчальний процес: вони прагнуть не підвести однокласників і прикладають значні зусилля.

Гра також позитивно впливає на сферу почуттів і емоцій, створюючи в учасників особливий настрій і позитивне ставлення до роботи. Крім того, вона робить повторення пройденого захоплюючим і різноманітним.

В даний час велику популярність набувають гри-симуляції, спрямовані на прояв конкретних якостей. Використовуються і такі сторони ігрового методу, як генерація, тобто така діяльність, коли школярі активізують свої думки для того, щоб знайти вихід з вигаданої ситуації, і інсценування, яке може проявлятися у формі діалогу на певну тему, театралізованої вистави і т.д. Багато педагогів вважають гри нетрадиційними освітніми заходами, але сьогодні вони вже стали повноцінною частиною процесу навчання і приносять помітні результати.

Посилання на основну публікацію