Підходи до класифікації методів навчання

Методів навчання присвячено безліч практичних і теоретичних досліджень як загальної, так і більш вузької спрямованості викладання. Актуальність методів навчання до сих пір не згасла, і повсюдно вживаються всі необхідні заходи щодо створення системи методів навчання, розробці підходів їх застосування.

Трактування поняття методів визначення

У сучасній педагогічній системі прийнято виділяти три основні групи методів:

  • Навчання.
  • Виховання.
  • Педагогічних досліджень.

Історично обумовлена ​​тривалість розвитку і формування методів навчання. В старовину методика викладання була заснована на принципі наслідування. Виходячи з цих принципів, сформувалися такі методи як образність і багаторазове повторення. З моменту організації перших навчальних закладів набуло поширення застосування словесних методів навчання. Усне слово тривалий період було основним способом викладання, тільки через деякий час з’явилося слово друковане. Друковану та усну інформацію учні запам’ятовували і механічно відтворювали. У середні століття широко поширився догматичний метод викладання. В епоху Відродження педагоги-гуманісти пропагували особистісний розвиток, засноване на активності і усвідомленому засвоєнні знань. Відомий педагог Я. А. Коменський виділив ряд закономірностей, ніж розвинув теорію методів навчання:

Вчення повинно реалізовуватися відповідно до можливостей і віку учнів.
Навчання слід реалізовувати від простого до складного, від часткового до загального.
Необхідно поєднувати словесні методи викладання з принципом наочності.
Найбільш ефективна схема взаємодії «педагог-учень» була запропонована К. Д. Ушинського

У педагогіці мають місце такі напрямки, які не вважають необхідністю проводити дослідження методів та організаційних форм навчання. До таких викладацьким інститутам можна віднести послідовників геттингенской школи.

Дослідження організації процесу навчання на протязі всього історичного розвитку людства дозволило виявити, що вибір методів і форм навчання має пряму залежність від мети, поставленої перед освітнім процесом.

Саме визначення методу, як педагогічна категорія, характеризується посередництвом зміни чотирьох компонентів:

  • Метод як діяльність суб’єкта.
  • Як діяльність об’єкта педагогічного впливу.
  • Залежно від цілей конкретної діяльності.
  • Характеризує структуру і форму предмета їх спільної діяльності.

На основі сказаного можна зробити висновок, що метод – це засіб управління процесом формування окремої особистості або групи, через створення певної форми і структури предмета, їх спільної діяльності відповідно до поставлених цілей.

Методи навчання також визначаються як способи управління знанням учнів для вирішення дидактичних завдань.

Сучасна освіта ставить пріоритетом розвиток вміння самостійно здобувати знання, орієнтуватися в невичерпному потоці наукової інформації. Формування в процесі навчання суб’єкт-суб’єктних відносин відбивається і в визначенні методів навчання.

В українській педагогічній енциклопедії метод навчання визначається як система послідовних взаємопов’язаних дій педагога і учня, що ведуть до засвоєння змісту освіти.

Ще один педагогічний діяч І. П. Підласий позначив метод навчання як впорядковану діяльність педагога і учня, спрямовану на досягнення певної мети. І. Ф. Харламов відносить методи навчання до способів навчальної практики педагога і організації управління пізнавальною діяльність учнів за рішенням дидактичних завдань, підсумкової метою яких є повноцінне оволодіння досліджуваним матеріалом.

Класифікації методів навчання

Структурно метод навчання являє собою упорядковану сукупність прийомів, де прийом – це елемент, ланка, базовий акт педагогічного процесу.

Сьогодні підходи до класифікації методів навчання різноманітні і кожен автор, при угрупованню методів, застосовує різні ознаки.

Класифікація в традиційному розумінні визначає основним критерієм джерело інформації. На основі цього виділено три основні групи:

  • Словесні методи, в які входить розповідь, бесіда, лекція, робота з навчальною літературою.
  • Наочні. Це показ, демонстрація зразків і схематичних прикладів.
  • Практичні. Вони мають на увазі виконання вправ, рішення задач.

М. А. Данилов і Б. П. Єсіпов запропонували класифікацію методів навчання, за їх призначенням, а як критерій вчені використовували послідовність етапів навчання. Такий підхід дозволив виділити поетапну класифікацію:

  • Придбання знань.
  • Формування умінь і навичок.
  • Застосування знань.
  • Творча діяльність.
  • Закріплення знань, умінь, навичок.
  • Перевірка досягнутого результату.

Г.І. Щукін та І. Т. Огородніков використовували класифікацію за дидактичними цілями, що дозволило їм виділити наступні групи:

  • Методи, що сприяють первинному засвоєнню матеріалу.
  • Методи для закріплення і відточування набутих знань.

І. Я. Лернер і М. Н. Скаткін виявив класифікацію за характером рівня самостійності і творчості діяльності учнів. Вчені виділили п’ять методів навчання з підвищенням ступеня активності і самостійності учнів. Класифікація зручно представлена ​​у формі таблиці:

Різні підходи до класифікації методів виховання мають свої достоїнства і недоліками, а всі методи навчання взаємодоповнювані і актуальні кожен в своєму напрямку. Якщо міркувати про застосування конкретного методу, можна визначити, що в даній ситуації він має найбільшу актуальність.

У процесі реального викладання не настільки важливо віднесення методів до конкретної групи, скільки знання їх дидактичної сутності та умов ефективного застосування.

Посилання на основну публікацію