Педагогічна спрямованість вчителя

Основоположними вимогами при виконанні будь-якого з видів діяльності є висока майстерність і професіоналізм. Крім цих критеріїв, до педагога пред’являється і ряд інших вимог, про що в різні часи висловлювалися кращі представники даної професії. З історії педагогіки можна виділити деякі ідеї ведення педагогічної практики.

Позитивні і негативні якості в особистості сучасного вчителя

Особистість вчителя – це складне соціально-психологічне утворення, що формується з підструктур. В історії педагогіки вимоги до цієї особи були сформульовані багатьма діячами свого часу, а й сучасне суспільство позначило ряд критеріїв, яким повинен відповідати педагог сьогодні. До таких вимог належить:

  • Коректність, допитливість, гнучкість, неординарність, почуття гумору, терплячість, реформаторство, мудрість, тактовність, енергійність, грамотність.
  • Стійкість до подразників, працездатність, концентрація в стресових ситуаціях, доброта, активність, вміння зберігати тонус протягом усього робочого дня.
  • Стриманість у вираженні почуттів і емоцій, терплячість, врівноваженість, зібраність, чітка дикція і вміння грамотно викладати думки.
  • Висока працездатність, багатозадачність, імпровізація, невимушеність, легкість спілкування, здатність підлаштовуватися під ситуацію і навколишню обстановку.

У педагогічній практиці існують позначені якості, які не повинні супроводжувати особистість сучасного вчителя, а саме:

  • Користь, егоїзм.
  • Байдужість до учнів.
  • Низький рівень переконань і ідеалів.
  • Низький рівень інтелектуального розвитку.
  • Безініціативність, безвольність, незібраність, відсутність витримки, цілеспрямованості, винахідливості.
  • Наявність психічних захворювань.
  • Серйозні порушення роботи опорно-рухового апарату.
  • Яскраво виражені дефекти слуху та мовлення.

У процесі професійного відбору та медичних оглядів виявляється ступінь готовності громадянина до професії педагога. Таким чином, особистість учителя починає своє становлення ще до початку освоєння професії як такої.

Викладач – як суб’єкт педагогічної діяльності

Учитель – професіонал, що володіє компетенцією в здійсненні діяльності педагогічного спрямування в рамках освітнього закладу.

визначення 2
Компетентна діяльність педагога – це праця, при якому на високому рівні забезпечується професійна діяльність, спілкування, реалізуються особистісні якості викладача і досягаються високі результати при передачі знань до молодшого покоління.

Основними властивостями суб’єктивності є:

  • Психофізіологічні.
  • Професійно-педагогічні та предметні знання.
  • Спрямованість особистості.

Крім перерахованих властивостей, основною вимогою сучасного професійного педагога є чіткість його соціально-професійної позиції, в якій він висловлює себе, як суб’єкт педагогічної діяльності.

Позиція викладача – сукупність інтелектуальної, вольової, емоційно-оціночної точки зору на світ у професійній діяльності, що представляє джерело активності педагога.

Дана позиція видається соціальним і професійним компонентом. В основі соціальної позиції закладені погляди, цінності і переконання, що сформувалися в процесі становлення особистості. При виборі напрямку професійної діяльності найважливішими регулюючими чинниками стають професійні установки, індивідуальні особливості особистості, темпераменту, характеру.

В рамках даної теми варто розглянути і такі поняття як «педагогічний талант» і «педагогічна кваліфікація».

Під поняттям «педагогічний хист» мається на увазі високий рівень індивідуальних здібностей створюють умови для успішного, творчого виконання професійних обов’язків.

Термін «педагогічна кваліфікація» визначається як особливість підготовленості кадру до здійснення професійної діяльності, а саме комплекс отриманих знань, умінь і навичок.

Таким чином, педагогічний талант, підкріплений профільними знаннями, вміннями і навичками, є підґрунтям формування образу висококваліфікованого сучасного педагога.

Спрямованість особистості педагога

Спрямованість особистості вчителя – мотиваційна спрямованість дій, вчинків, поведінки людини конкретними життєвими цілями, джерелами яких є потреби, суспільні вимоги.

Соціально-професійна спрямованість

Як професійної спрямованості особистості викладача прийнято розуміти мотивацію, обумовлену професійними цінностями, гуманістичними установками, поглядом на того, хто навчається, як на підсумок, а не засіб, розвитком рефлексії, емпатії, соціальних здібностей сприяють забезпеченню продуктивного спілкування і успішної взаємодії з оточуючими.

Педагогічна спрямованість – це компонент характеризується наявністю інтересу до самих навчаються, а також творчим підходом до вирішення поставлених професійних завдань, глибокою зацікавленістю профілю діяльності, схильністю до постійного вдосконалення і впровадження отриманих знань в повсякденну практику.

Учитель з яскраво вираженим компонентом педагогічної спрямованості активніше включається в процес професійного самопізнання. Він пов’язаний з розумінням норм, правил, моделей професійної поведінки, формуванням індивідуального кредо в рамках обраної професії. Такий учитель усвідомлює і приймає встановлені еталони і зразки характерного поведінки, співвідносячи з ними себе, грунтуючись на особистому оцінці і думці інших учасників педагогічного процесу щодо педагогічних здібностей, характеру і ефективності практики.

Гуманістична спрямованість

У випадку з гуманістичною спрямованістю особистості вчителя орієнтація здійснюється на створення умов для багатогранного розвитку особистості.

В цілому поняття «гуманізм» має на увазі визнання цінності людини як особистості, його права на вільне, повноцінний розвиток і прояв своїх індивідуальних здібностей.

Гуманність, в свою чергу, означає наявність в особистості таких якостей, як людяність, людяність, повагу до честі та гідності іншої людини.

У світлі вищесказаного, гуманістичне спрямування особистості визначається як прагнення підкорення всіх професійних дій викладача інтересами особистості учнів.

Це дозволяє повноцінно реалізувати завдання особистісно-орієнтованої педагогіки, а саме, посприяти людині в визначення ставлення до себе, інших людей, навколишнього світу. Цей компонент педагогічної діяльності формується на підставі загальноприйнятих людством цінностей і є основним чинником успішної педагогічної практики.

Пізнавальна спрямованість

Пізнавальна спрямованість особистості вчителя має на увазі культуру науково-педагогічного мислення, де основною ознакою виступає диалектичность.

Прояв цього компонента виражається в здатності виявляти в кожному педагогічному прояві і його суперечності. Діалектичний погляд на явища професійної дійсності дозволяє вчителеві сприймати її як процес, де через боротьбу старого і нового здійснюється безперервний розвиток, а також впливати на ці процеси, своєчасно вирішуючи всі виникаючі питання і завдання.

Посилання на основну публікацію