Педагогічна діяльність і соціалізація

Педагогіка – це найдавніша гуманітарна наука, в якій протягом багатьох тисячоліть реалізовується соціалізація особистості дитини, пристосування її до вимог суспільства з метою виживання і розвитку людства як біологічного виду.

Що ж вивчає педагогіка? Центром уваги наукової області є все різноманіття особистісного і професійного розвитку, все області виховної, освітньої, навчальної діяльності людини, причому як дорослого, так і дитини.

Незважаючи на те що виховання існувало протягом всієї історії зародження і еволюції людства, педагогічна наука відокремилася від філософії тільки з XVII століття, з моменту накопичення достатньої базису в даній області. Відомий філософ Ф. Бекон при аналізі методів наукового пізнання виділив педагогіку з філософії. А вчений Я.А. Коменський запропонував першу дефініцію і відкрив першу педагогічну систему.

Підходи до дефініції педагогіки

Незважаючи на те що педагогічна наука існує вже давно, спільної думки до її предмету так і не склалося. Проблеми дефініції викликані через синтезного характеру наукової галузі, тим що вона знаходиться на стику багатьох гуманітарних наук. При цьому в педагогічні дослідження залучаються досягнення з інших наукових областей, що дозволяє розвиватися паралельно з іншими науковими напрямками.

У різні періоди розвитку педагогіка трактувалася по-різному. Таким чином, педагогіку сприймали, як:

  • Науку про виховання особистості;
  • Виховний процес, спрямований на соціалізацію особистості, пристосування до вимог суспільства на певному етапі історичного розвитку;
  • Науку про цілеспрямовану, систематичної, керованої, організованої діяльності по становленню особистості, а також дисципліну про способи, принципи, закономірності передачі наукових знань.
  • Науку про системах педагогіки, цілеспрямованих процесах педагогічного впливу;
  • Науку про цілеспрямованих процесах передачі досвіду і знань від старшого покоління до молодшого.

Примітно, що у всіх перерахованих дефініціях відображаються окремі аспекти педагогічних процесів. У загальному вигляді педагогічна наука аналізує, вивчає, знаходить закономірності педагогічної діяльності у всьому різноманітті її проявів, тонкощів, аспектів. Пріоритетними функціями педагогічного процесу є опис, виявлення особливостей, пояснення феноменів педагогічної діяльності, розгляд їх спільно з іншими гуманітарними науками.

Педагогічна діяльність як сутність педагогіки

Педагогічна діяльність являє собою соціально і особистісно обумовлений, цілеспрямоване, кероване прилучення особистості до життя в людському суспільстві.

Інакше кажучи, педагогіка – це не тільки освітньо-виховний процес, в результаті якого особистість опановує системою спеціалізованих знань, умінь і навичок. Педагогічна діяльність має цілеспрямований характер, орієнтований на досягнення актуальних цілей.

Виходить, що педагогічна наука спрямована на вивчення особливої ​​особистісно та соціально зумовленою діяльності по залученню особистості до суспільного життя.

Соціалізація як пріоритетна функція педагогіки

У центрі педагогіки знаходяться процеси соціалізації, тобто процеси включення особистості в суспільство в результаті засвоєння і подальшого відтворення людиною історично накопиченої культури і соціального досвіду. Відносно до педагогіки доцільно говорити про цілеспрямовану соціалізації.

Посилання на основну публікацію