1. Моя освіта – реферати, конспекти, доповіді
  2. Педагогіка
  3. Освіта як педагогічний процес

Освіта як педагогічний процес

Поняття освіти та педагогічного процесу

Освіта – це педагогічний процес, суть якого обумовлена заданої освітньою метою, здійснюваного за допомогою суб’єктивно-об’єктивних дій учнів і навчальних.

Становлення кожної дитини як особистості, процес її формування відповідно до встановленого суспільним ідеалом, неможливе поза рамками організованого та цілеспрямованого педагогічного процесу.

В даний час поняття «освітній процес» вживається в якості синоніма поняття «педагогічний процес».

Педагогічний процес – це цілеспрямовано організований взаємодію учнів і педагога, яке вирішує ряд виховних, освітніх і розвиваючих завдань.

Під педагогічним процесом в широкому сенсі розуміється цілісний процес виховання, що реалізується за допомогою забезпечення єдності виховання і навчання.

За своєю природою педагогічний процес є процесом соціальним, оскільки його зміст спрямований на забезпечення виконання соціального замовлення, який передбачає всебічну підготовку підростаючого покоління до успішної життєдіяльності в рамках сучасного соціуму.

Педагогічний процес передбачає активну передачу і засвоєння соціального досвіду, шляхом цілеспрямовано організованої діяльності і спілкування педагога з вихованцями.

Основні види діяльності, які використовуються в освітньому процесі: навчально-пізнавальна, ігрова, виробнича, художньо-творча, трудова і т. д.

Під спілкуванням педагога і вихованців розуміють надання систематичного педагогічного впливу на волю, свідомість і емоції дітей.

Таким чином, провідними компонентами педагогічного процесу є виховання і навчання, які обумовлюють внутрішні процеси зміни вихованості, освіченості та розвитку особистості. У свою чергу кожен з процесів складається з ряду взаємопов’язаних компонентів: процес виховання – це взаємозв’язок виховного взаємодії і виникає процесу самовиховання; процес навчання – це сукупність учення і викладання.

Функції, структура і компоненти педагогічного процесу

Основні функції педагогічного процесу:

  • Виховна – спрямована на особистісну зміну вихованців, засвоєння ними загальнолюдської культури і норм.
  • Інформаційна – передбачає здійснення процесу освіти підростаючого покоління.
  • Розвиваюча – спрямована на всебічний і своєчасний розвиток дітей.
  • Соціально-адаптаційна – передбачає здійснення процесу пристосування вихованців до умов реального життя.
  • Аксіологічна – передбачає розвиток у вихованців ціннісної орієнтації, формування у них адекватного ставлення до навколишніх предметів і явищ.

Структуру педагогічного процесу прийнято розглядати з двох основних позицій:

Суб’єктний склад-представлений учасниками педагогічного процесу, тобто педагогами та вихованцями. Суб’єктний склад може бути досить різноманітним. Вихованцями можуть бути люди будь-якого віку – від дошкільнят до літніх людей. В якості педагога може виступати не тільки конкретна людина (педагог-професіонал), але ЗМІ, національні традиції, звичаї, релігія і т. д.

Процесуальний склад – являє собою взаємодію суб’єктів педагогічного процесу, кінцевою метою якого є освоєння вихованцями загальнолюдської культури, накопиченого досвіду і засвоєння норм культури і поведінки.

Структура педагогічного процесу включає в себе наступні компоненти:

Цільовий компонент визначає цілі виховання і навчання. Під метою розуміється багаторівневе явища, що виступає як системоутворюючий фактор педагогічного процесу.
Змістовний компонент – спрямований на розробку змісту освітнього процесу. У змісті відбивається сенс, який вкладений в загальну освітню мету і в кожну з освітніх завдань.

Операційно-діяльнісний компонент – передбачає встановлення процедур виховання, навчання і ефективної взаємодії всіх учасників освітнього процесу, а також організацію продуктивної діяльності педагогів і вихованців, на підставі конкретних принципів і використання методів, засобів, способів та форм роботи з досягнення поставленої мети.

Емоційно-мотиваційний компонент – спрямований на формування і розвиток позитивної мотивації на освітній процес, як у педагогів, так і у вихованців. Досягається це за допомогою встановлення емоційно-позитивної взаємодії між ними.

Контрольно-оцінний компонент – передбачає здійснення якісного контролю за протягом освітнього процесу та отриманими результатами, на кожному з його етапів. Під результатами розуміється формування особистісних якостей вихованців, саме вони піддаються оцінці і самооцінці.

Результативний компонент – спрямований на виявлення ефективності протікання педагогічного процесу й прогресу в досягненні поставленої освітньо-виховної мети.

Цілісний педагогічний процес представлений низкою компонентів, які знаходяться в тісній і гармонійній взаємодії один з одним.

Таким чином, педагогічний процес являє собою сукупність процесуального і суб’єктного складу, їх складне динамічне взаємодія, виражене в постійно розвивається системі цілісного освіти.

Закономірності педагогічного процесу

Закономірності педагогічного процесу – це об’єктивно існуючі, повторювані, стійкі та істотні зв’язки між певними явищами і сторонами педагогічного процесу.

Загальними закономірностями педагогічного процесу є (автор І. П. Підласий):

Динаміка педагогічного процесу-має на увазі постійне і послідовне зміна всіх величин процесу. При цьому зміна кожної величини залежить від успішності її зміни на попередньому етапі. Тобто, вище попередні досягнення, тим значнішим буде кінцевий результат освіти. Дана закономірність представляє педагогічний процес у вигляді розвивається, поступового («ступеневого») взаємодії педагога і вихованців. Наочно це закономірність виявляється в наступному: той учень має високі загальні результати, у якого були високі проміжні досягнення.

Поступальний розвиток особистості-вся сутність педагогічного процесу спрямована на всебічний і цілісний розвиток особистості, відповідно до вікових та індивідуальних особливостей вихованця. Темп і рівень розвитку залежать від ряду таких факторів: спадковість, насиченість виховної та освітньої середовища, включення у навчально-виховну діяльність, оточення вихованця і використовувані педагогом способи і засоби педагогічного впливу.

Управління виховно-освітнім процесом – передбачає, що успішність педагогічного впливу залежить від інтенсивності зворотних зв’язків між педагогом та вихованцями, а також величини і обґрунтованість застосовуваного коригуючого впливу на них.

Стимулювання – ефективність і результативність педагогічного процесу багато в чому залежать від ряду внутрішніх і зовнішніх стимулів. Внутрішніми стимулами є – власна мотивація вихованця на навчально-виховну діяльність; зовнішні стимули представленим громадськими, педагогічними, моральні та матеріальні та низкою інших стимулів.

Єдність логічного, практичного та чуттєвого у педагогічному процесі – передбачає, що успішність педагогічного процесу багато в чому залежить від чуттєвого сприймання, логічного осмислення і практичного застосування отриманих знань і умінь.

Єдність внутрішньої (пізнавальна) і зовнішньої (педагогічна) діяльності-припускає, що ефективність освітнього процесу багато в чому залежить від якості педагогічної діяльності та власної виховно-освітньої діяльності вихованців.

Обумовленість педагогічного процесу – представлена перебігом і результатами виховного та навчального процесів, які знаходяться в залежності від потреб сучасного суспільства та особистісних можливостей вихованців.

На підставі представлених закономірностей, встановлені провідні принципи педагогічного процесу.

Принципи педагогічного процесу – це вихідні фундаментальні вимоги до виховання і навчання, які конкретизовані в правила і рекомендації.

У будь-якому педагогічному процесі, на підставі його закономірностей і принципів, виділяють етапи розвитку.

Основні етапи розвитку педагогічного процесу:

  • підготовка педагогічного процесу (підготовчий);
  • здійснення педагогічного процесу (основний);
  • аналіз результатів педагогічного процесу (заключний).
ПОДІЛИТИСЯ: