Особливості розділів педагогіки

Розвиток педагогіки відбувається в умовах її тісному взаємозв’язку з науково-технічним прогресом і явищами, які їм досліджуються, з соціально-економічними умовами життя і потребами людської діяльності.

Факт подібного зв’язку провокує виникнення все нових проблем, дійсно дієве вирішення яких можна знайти тільки за допомогою застосування внутрішніх можливостей самої науки. Саме з цієї причини педагогіка раз по раз зазнає змін, постійно ділиться на нові галузі та компоненти. Визначають окремі розділи педагогіки за допомогою розгляду деяких аспектів педагогічного процесу і дослідження. В якості основних розділів педагогіки виділяють наступні:

  • дидактика або теорія педагогіки;
  • історія педагогіки;
  • методологія;
  • теоретична педагогіка;
  • практична педагогіка.

Дидактика

Дидактика являє собою розділ педагогіки, діяльність якого полягає в розробці та вивченні питань, які ставлять навчання і освіту.

У своїй сутності дидактика є педагогічною теорією навчання, яка намагається дати методикам процесу, змісту, а також формам його організації обгрунтування з точки зору науки. Даний розділ повинен давати відповідь на питання: “Чому і яким чином вчити?”. Без бази, що полягає в теоретичних знаннях і знаннях науки, неможливо організовувати будь-якої педагогічної роботи, саме з цієї причини розуміння дидактики і вміння нею користуватися є важливими аспектами успішної роботи для кожного педагога. Другою частиною діяльності, яка охоплюється дидактикою, є прогнозування введення в практичну роботу нових методик, навчальних матеріалів, а також будь-яких інших значущих і не дуже нововведень. Варто звернути свою увагу на той факт, що, незважаючи на свою необхідність і загальну корисність, дидактика не дає вирішення всіх проблем, що стоять перед практикою. В область її відповідальності входить тільки визначення загального напрямку роботи, але ніяк не конкретні вказівки, спираючись на отримані за допомогою дидактики дані, педагог повинен сам врахувати всі специфічні фактори та оптимізувати навчальний процес під певну ситуацію.

Історія педагогіки

Історія педагогіки являє собою такий розділ педагогіки, основна діяльність якого полягає в розкритті її минулого, щоб за допомогою отриманої інформації зробити існуючу програму ефективнішою. Предметом дослідження історії педагогіки є об’єктивний процес зародження і розвитку методів, принципів, форм виховання і навчання в різноманітні періоди історії.

Завдання, рішення яких лежить на методології, можна розписати наступним чином:

  • знаходження ступеня і способу впливу різних умов на цілі і зміст педагогічного процесу;
  • вивчення появи, а також процесу розвитку методів і форм навчання і виховання;
  • вивчення закономірностей зв’язків педагогіки з іншими галузями науки в історичному аспекті;
  • знаходження закономірностей в процесі розвитку педагогічної практики і теорії;
  • вивчення поглядів і діяльності педагогів минулого, оцінка їх вкладу в розвиток теоретичної і практичної педагогіки;
  • забезпечення наступності в постійному педагогічному процесі.

Методологія

Методологія педагогіки є такий розділ педагогіки про методи, завдання якого полягає в описі внутрішніх механізмів педагогічного процесу і логіки його дії і організації.

Фундаментом даного розділу є наукові ідеї, які полягають у визначенні сенсу педагогічної роботи в цілому, а також способів самовизначення суб’єктів педагогічного процесу в умовах безперервних змін соціальної та культурної ситуації.

Теоретична педагогіка

Головною метою теоретичної педагогіки є вивчення сутності різноманітних педагогічних феноменів і явищ, а також формулювання закономірностей і законів навчально-виховного процесу. Основну категорію теоретичної педагогіки представляє науковий закон або ж закономірність.

Мета теоретичної педагогіки полягає в пізнанні істини, саме з цієї причини на неї не повинен впливати факт відсутності або наявності практичного застосування її розробок. Це робить безглуздою будь-яку критику, яка полягає в невдоволенні її відривом від практичної діяльності, на адресу теоретичної педагогіки.

Практична педагогіка

Сучасна практична педагогіка використовує отримані теоретичної педагогікою досягнення з метою підвищення ефективності роботи педагогічного процесу. Цей факт відбивається у виробництві і практичному застосуванні більш досконалих технологій. В якості основної категорії практичної педагогіки виступає технологія.

Основна проблема практичної педагогіки ґрунтується на її відриві від сучасних теоретичних розробок. Наука про людину розвивається семимильними кроками, розробляючи все більш ефективні теоретичні можливості, проте велика частина педагогів слабо поінформована про це через що практичного застосування теорії часто не знаходиться. На сьогоднішній день в практичній педагогіці триває діяльність, яка грунтується на педагогічній інтуїції, педагогічному мистецтві і майстерності.

Посилання на основну публікацію